Що ми їмо насправді: 7 страшних фактів про харчову промисловість

Вчені і журналісти, які пильно вивчали систему харчової промисловості, констатують: у ній багато розмитих кордонів і сірих зон, завдяки яким постачальники і виробники можуть здійснювати не самі чесні дії цілком «законно». Наприклад, продавати імітатори під «обманними» назвами: «крабові палички» з дешевих сортів риби або навіть продуктів переробки, «лимонні дольки» із суміші цукру і желатину з барвниками і т. д.

Але якщо в цих продуктах ви читаєте склад і погоджуєтеся або не погоджуєтеся його купити, то у багатьох інших випадках виробництва замовчують, недоговорюють, а то і зовсім приховують, з чого і як їх роблять. Ми зібрали факти, які протверезять вас перед черговим походом в магазин.

1. Один з десяти продуктів, що ви купуєте в магазині – підробка

Це середня статистика по супермаркетам, виявлена біологом Ніколою Темпл і біохіміком Річардом Евершедом, авторами книги «Склад: як нас дурять виробники продуктів харчування».

Фальсифікати – це не обов’язково «отрута», як багато хто думає (хоча вони дійсно можуть бути небезпечні для здоров’я із-за великої кількості хімії або присутності алергенів), але це завжди продукти гіршої якості, з зниженою харчовою цінністю, в яких частина важливих складових підмінили або прибрали, «забувши» вказати це на упаковці.

2. В ковбасі і фарші замінюють м’ясо

Промислові виробники ніколи не роблять ці продукти з цінних частин туші, тобто власне м ясних, які можна розфасувати і дорого продати цільними шматками. У фарш і ковбасу йде те, що, по суті, більше нікуди не придатне. Серед цих «відходів» є і частини із залишками м яса – їх прокрутити в фарш найдорожчих категорій А і Б, де м ясних волокон має бути 80% і 60%, відповідно.

Але ж є більш дешеві категорії, що допускають навіть менше 20% м яса. Чим же добирають потрібну масу?

В ковбасах і сосисках м’ясо найчастіше заміняє дешевий колагеновий білок, який маскують на етикетках словами «тваринний білок» або «білковий стабілізатор». Він виготовляється з продуктів переробки м ясних туш – сухожиль, кісток, хрящів, шкурок та інших найбільш неапетитних частин. Шкідливим його назвати не можна, але і корисним також: його біологічна цінність досить низька, він не забезпечує організм необхідним матеріалом для створення тканин і синтезу ферментів.

В ковбасу і фарш також додають багато жиру – іноді крім нього у виробі майже нічого і немає. При смаженні котлети з такого фаршу буквально топляться з них рідини.

Нарешті, в продуктах нижчих категорій м’ясо замінюють соєю. Причому абсолютно вся соя зараз – ГМО. Агресивні модифіковані гени давно витіснили природні, так що «чистої» сої у світовій агропромисловості просто не залишилося.

3. ГОСТ – не гарантія якості та захисту від підробки

Найчастіше в складі, заявленому на етикетці, не були вказані різноманітні замінники м яса і харчові добавки – їх виявили тільки при лабораторному дослідженні.

Ще сюрприз: у Гості не існує такого виду виробів, як «Докторські» сосиски і сардельки. Так що не варто розраховувати, що вони будуть рівноцінні знаменитої «Докторської» ковбаски, до складу та якості якої донині залишаються високі вимоги.

Втім, виробники хитрують і з ковбасою, називаючи її «Докторської» (хоча вона далеко не відповідає ГОСТу) і додаючи до знайомого слова що завгодно: «класична», «оригінальна», «народна» і т. п. Так до них не причепишся – виходить, що назву вони все-таки «змінили».

4. Великі виробництва практично не випускають натуральні сметану, масло, сир

Щоб отримати 1 літр сметани, потрібно взяти в 5 разів більше молока. Пропорції зростуть, якщо потрібен продукт пожирніше.

Тому замість дорогих молочних жирів майже повсюдно використовуються дешеві рослинні. Горезвісна пальмова олія дозволяє збільшити жирність навіть до 40% без особливих витрат. Альо при цьому вас позбавляють корисних вітамінів і амінокислот, яких в молочних жирах набагато більше.

Ще один спосіб переконати ілюзію якості – написати, що сметана «термостатна». Така вона природних чином може загуснути у тій тарі, в який надійде в продажу – це гарантія, що у неї нічого стороннього не завдавали. Але відправляти в термостатную камеру вже розфасовану сметану можуть тільки фермерські виробництва, що випускають її невеликими партіями.

А на великих сметану замішують у величезних чанах, звідки потім перекачують по трубах на фасування. Тобто вона весь час залишається рідкою. Щоб у підсумку вона загусла, в неї додають крохмаль, карагенан та інші стабілізатори, яких там бути не повинно.

Та ж історія з вершковим маслом і більшістю сирів: якби не рослинні жири, ці продукти коштували б як мінімум удвічі дорожче. Масло, наприклад, – від 300 рублів за пачку (200 г).

5. Правда про пальмову олію

Українці сьогодні споживають більше пальмової олії, ніж американці. Але, на відміну від заокеанських виробників, вітчизняні найчастіше замовчують про його наявність у складі продуктів, прикриваючись узагальненим поняттям «рослинні жири».

Так виглядають плоди олійної пальми, фото зроблено на заводі в Малайзії.

Крім того, в Україну досить часто привозять окиснена пальмове масло, яке в порушення норм транспортування не було упаковано в герметичні контейнери відразу після очищення. А продукти окислення токсичні для організму, володіють канцерогенною дією.

Нарешті, навіть сама чисте пальмова олія містить до 50% насичених жирних кислот – в рази більше, ніж в інших рослинних оліях. За цим показником воно ближче до тваринних жирів. Насичені жири діють на серцево-судинну систему, підвищуючи рівень «поганого» холестерину в крові і збільшуючи ризик інфаркту або інсульту.

Водночас вона краще за інших замінює вершкове масло і маргарин. Маючи природну тверду консистенцію, вона не потребує гідрогенізації (при переведення з рідкого у твердий стан), а значить, в ньому немає небезпечних трансжирів.

6. Чому овочі та фрукти несмачні, а курячий бульйон шкідливий

Ви напевно помічали, що багато овочів і фруктів сьогодні несмачні і водянисті. Як і куряче м’ясо – тушка важка, а на смак «ніяка», і бульйон зовсім не той. Всьому виною добавки для прискореного дозрівання і зростання – так звані вологоутримуючі агенти, в основному фосфати натрію. Всупереч поширеному міфу, їх вводять не шприцами, а звичайним поливом, обприскуванням і додаванням в корм.

Дозрівання плоду закінчується, коли він накопичує певну кількість води. З добавками, що утримують воду, процес значно прискорюється, але рослина не встигає накопичити ні смак, ні аромат. Приблизно так само з курми: курчата виростають до бройлерів за 2 тижні, їх м’ясо стає м’яким і «водянистим».

Добавки-прискорювачі вважаються нешкідливими. Однак з бройлерного м яса вони переходять у бульйон, а з ним потрапляють в наш організм і спокійнісінько продовжують свою «роботу» – утримують вологу, викликаючи набряки. Курячий бульйон споконвіку вважався цілющим, а тепер швидше навпаки (якщо ви не купуєте перевірених домашніх курей). У нього переходять не самі корисні речовини, якими лікували птицю, наприклад, сліди антибіотиків.

7. Харчові гіганти з мережі фастфуду свідомо нав’язують вам шкідливі продукти

Солодка, жирна і солона їжа активізує ті ж зони мозку, що і наркотики, і так само, від частого вживання, викликає залежність. Знаючи це, технологи харчової промисловості навчилися обчислювати максимально привабливе співвідношення цих складових, щоб вам хотілося купувати «нездорову» їжу знову і знову, стверджує у своїй книзі «Сіль, цукор і жир» лауреат Пулітцерівської премії Майкл Мосс.

Ви навіть не уявляєте, якою величезною владою володіють дві світові індустрії – харчова і фармацевтична. Маючи всі механізми лобіювання, вони підпорядковують собі все наше життя. З народження і до 50 років ви у владі харчовиків, після – під владою фармацевтів, які лікують вас від того, що ви «наїли» за ці роки, каже знаменитий французький дієтолог П’єр Дюка.

На принципах звикання ґрунтуються і мережі фастфуду. Вони знайшли свій спосіб залучити вас: смак їжі «обман» створюють запахом, щедро додаючи штучні ароматизатори. «Запахи і спогади пов’язані нерозривно. Дорослі часто неусвідомлено повертаються до їжі, звичного з дитинства. Дитячі спогади про наборах «Хеппі міл» можуть сприяти перетворенню дорослого у постійного клієнта «Макдоналдса» який їсть фастфуд 4-5 разів на тиждень», — пише журналіст-дослідник Ерік Шлоссер у книзі «Нація фастфуду».

Саме тому спроби перейти на здорову їжу часто обертаються жахливим стресом для організму, подібно наркотичної ломки. До того ж, начитавшись маячних порад в інтернеті, багато починають з непробачних помилок і заганяють себе в ще гірший стан.

Слідкуйте за своїм харчуванням!

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

5 × 1 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh