В'ячеслав Чорновіл
В'ячеслав Чорновіл

Що втратила Україна та українці за роки незалежності

В’ячеслав Чорновіл

На 1992 рік Україна була новісінькою державою з повною відсутністю зовнішньої заборгованості. Для розуміння – на Росію була скинути ВСЯ союзна заборгованість в розмірі майже 80 мільярдів доларів (300 мільярдів за нинішніми мірками). Країна володіла досить потужною індустрією, включаючи такі фішки як ракетна, авіаційно-космічна галузі, двигунобудування, транспортне машинобудування, чорна металургія і верстатобудування. Про рівню розвитку індустрії України входила якщо не в топ-10 країн на нашій планеті, то в топ-20 – точно. А за деякими (ракетобудування) – в топ-5. На цьому тлі повним божевіллям виглядають мрії сільських ідіотів про побудову «великої Аграрної Держави». Це навіть не Шура Балаганов з крадіжкою копійчаного гаманця, це гірше.

Населення України досягло до 1992 року майже 53 мільйонів чоловік, це країна цілком собі порівнянна з Францією і мільйонів так на 15 перевершує Польщу. Це дуже велика європейська країна. Однак, більшість українців вважали і вважають себе жителями маленької «країни», яка від низу догори звикла дивитися на тих же поляків, чехів, не кажучи вже про французів чи німців. Це безумство.

Сільське господарство України спокійно годувало все населення і давало надлишки для експорту. Але його необхідно було інтенсифікувати, тому що Західна Україна виходила в стадію аграрного перенаселення. Проблема була з залученням капіталу і технологій для такої інтенсифікації.

Україна мала досить значну прибережну лінію (кілька тисяч кілометрів) і ряд досить потужних портів (Одеса, Херсон, Миколаїв і так далі). Транспортна мережа всередині країни була добре розвиненою і досить густою. Багато з людей на той час були вражені якістю автодоріг. Зрозуміло, що за минулі 20 років українці втратили все що можна.

Таким чином, стартові умови України були якщо не блискучими, то дуже і дуже гідними. Чому все це було втрачено, сенсу говорити немає.

Зараз Україна займає останнє місце в списку європейських країн за рівнем життя і перше – за темпами вимирання населення (200-300 тисяч щороку – природна смертність, за 24 роки населення скоротилося з 53 до 42-43 млн.). Тобто, можна кривлятися в культурі, обманювати суспільство, малювати демотиватори, фарбувати в блакитно-жовті кольори смітники, але обманути економіку і соціальні умови вкрай складно.

Це як закон гравітації – можна заперечувати його рівно до першого зіткнення з твердою поверхнею реальності.

Андрій Крижевський (деякий текст відредаговано)

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

three × one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh