Зварювальний напівавтомат — це спеціальне обладнання, призначене для з’єднання методом зварювання металевих елементів. Прилади такого типу відрізняються ефективністю та функціональністю в порівнянні зі звичайними електродними аналогами. Це забезпечується роботою вбудованого вузла подачі дроту — матеріалу для зварювання.
Обладнання йде в комплекті з редуктором та газовим балоном, який наповнений вуглекислим газом або аргоном. Завдяки зручній конструкції та просунутому принципу дії зварювальний напівавтомат може створювати безперервні шви, довжиною до 4 метрів.
Класифікація обладнання
В залежності від сфери застосування воно буває:
- побутовим;
- напівпрофесійним;
- професійним.
Побутові прилади відрізняються простотою конструкції та мінімальною кількістю налаштувань. Вони, зазвичай, важать не більше 10 кг, а робоча сила струму знаходиться в діапазоні 140 і 200 А. Потужність варіюється від 3 до 5 кВт. Такі прилади підходять для короткочасного зварювання металу товщиною до 5 мм. Працюють від мережі 220 В.
Напівпрофесійні апарати мають більш багатий набір налаштувань. Важать від 10 до 20 кг. Сила струму може досягати 250 А, номінальна потужність — від 5 до 8 кВт. Завдяки цьому приладу можна зварювати конструкції, товщиною до 10 мм протягом 3-5 годин. Підключаються, зазвичай, до однофазної електромережі (220 В).
Професійні пристрої — як правило, стаціонарні та важать від 20 кг і більше. Вони мають складну конструкцію та широкий набір функцій. Робоча потужність становить від 11 до 25 і більше кВт. Сила струму може перевищувати 500 А. Такі напівавтомати потребують підключення до трифазної мережі 380 В і можуть скріплювати метали товщиною від 20 мм.
Також напівавтомати класифікуються в залежності від виду джерела енергії. Наразі найпоширенішими є інверторні прилади. Вони найбільше підходять для побутового використання, оскільки мають невеликі габарити та вагу, а також достатньо високий запас потужності.
Основні характеристики зварювальних напівавтоматів
Перед покупкою приладу для побутового використання потрібно розібратися в характеристиках та підібрати такі, що підходять для вирішення актуальних завдань. До них відносяться:
- споживана потужність;
- напруга в електромережі;
- робочий зварювальний струм;
- товщина дроту;
- спосіб подачі дроту
Також важливим параметром є тип захисного газу. Частіше всього використовується один з трьох видів:
- вуглекислий газ;
- вуглекисло-аргонна суміш;
- чистий аргон.
Найдешевшим та найменш якісним зварювальним середовищем є вуглекислий газ. При роботі з ним будуть сильні іскри і тріск, а сам шов буде менш якісним. Вуглекисло-аргонна суміш зменшує виникнення іскор та тріску. Шов виходить значно якіснішим та рівнішим. Чистий аргон — найкращий варіант, тому що іскор і бризок немає взагалі, а шов відрізняється акуратністю та рівністю.
Також є зварювальні напівавтомати, для роботи з яким не потрібне зварювальне середовище (газ). Тут використовується спеціальний порошковий дріт з флюсом.
