Українська письменниця Лариса Ніцой на своїй сторінці у Facebook прокоментувала новий закон про правопис:
“Правопис. Ми всі казали: «Індик».
А в селі казали: «Гиндики».
– От село неасфальтоване! – сміялися ми.
– Ну які гиндики? Ми сміялися з села, ми сміялися з їхньої вимови. Мода була така, смітися зі своїх. Ми сміялися з усього українського, як другосортного.
Ми й не помітили, як стали сміятися з України і не поважати її. 1991-го ми відновили Незалежність. Не проголосили, ні. ВІДНОВИЛИ. Бо проголосили ще 1918 року, а 1991 – відновили.
Весь час до 1991-го ми були в окупації. Відновили незалежність – тепер треба відновити правопис!
Стоп, стоп, стоп. Що значить, відновити правопис? 1927 року у Харкові зібралися науковці зі всієї України. Мовознавці. Вони представили світу свій спільний багаторічний труд – український правопис, у якому врахували особливості мови українців різних регіонів.
Новий правопис української мови. Що змінилося – дізнайтеся про це у нашій статті
1928 року український правопис затвердив комісар освіти Микола Скрипник.
1929-го правопис ухвалила Українська Академія Наук.
У 30-тих роках, коли почалися репресії, цей правопис заборонили, а мовознавців арештували, розстріляли. Знищили. Репресували не лише українську інтелігенцію. Репресували українські слова. Створили цілі таблиці, в яких заборонили українські слова, заборонили українську вимову і написання з поясненням:
«Це слово БУРЖУАЗНО-НАЦІОНАЛІСТИЧНЕ».
Що ж це за слова такі, буржуазні? Хитун. Знаєте, що це? Маятник. На маятник українці казали «хитун», але хитун заборонили, бо в російській мові – «маятник», і в українців так повинно бути. Хитун – буржуазне слово. Винарня. Не можна казати «винарня», треба казати «винний завод», бо в російській мові так.
Винарня – буржуазне слово. Индик. Не можна казати «индик», треба казати «індик», Бо це грамотно. Немає в російській мові слів на літеру «ы», тож в українській їх теж не повинно бути. «Индик» – це безграмотна форма забитих українських селян. І таких слів було безліч. Репресованих.
Як і людей (прогугліть, в інтернеті є ці таблиці з буржуазними словами). Для чого це робилося? Щоб максимально наблизити українську мову до російської. Щоб показати нам, що українська мова – це різновид російської.
І ми так і жили в цій парадигмі багато років. І користувалися московським правописом , запровадженим для нас таваріщами Сталіним і Кагановичем і Ко. До речі, ще й досі користуємося. До нього вносили певні зміни, але він – той же, Сталінський. Чи вийшло наблизити за допомогою совєцького правопису українську мову до російської?
Так. Трохи. Однак, все одно це не врятувало ситуації. Мовознавці стверджують, що найближчі до української мови: білоруська 29 спільних рис, чеська, словацька – 23 спільні риси, польська – 22. З російською спільності 11. Це за Тищенком.
У інших мовознавців – інші критерії і цифри. Проте, всі сходяться до спільної думки, російська мова до української по схожості стоїть найдальше з-поміж інших споріднених мов. Ми відновили незалежність. Ми сказали: «Україна понад усе»! Чому ж і досі кажемо: «Правильно «індик», а «индик» – ха-ха, неграмотно!»
Адже вимова «индик» – то якраз НАШЕ. Власне через цю вимову українського народу, «узаконену» в правописі, вчених і розстріляли. Майже всіх укладачів правопису. Знищено.
Агатангел Кримський – мовознавець, поліглот. Знав 60 мов. Звинувачений в антирадянській націоналістичній діяльності. Знищений.
Курило Олена – мовознавець, діалектолог, розробник української термінології. Визнана «виразним представником… контрреволюційної програми української буржуазії в українському мовознавстві». Знищена.
Олекса Синявський – мовознавець, професор трьох університетів, Досліджував внутрішні закони української мови, редактор остаточного тексту правопису. Убитий.
Євген Тимченко – академік, поліглот, спеціаліст по санскриту та порівняльному мовознавству. Звинувачений у контрреволюційній націоналістичній діяльності. Арештований.
Всеволод Ганцов – мовознавець, автор розділу «Фонетика» у Правописі. Звинувачення йому вже не приписувало ворожу націоналістичну діяльність. Слідчі так і казали – автор українського правопису. Пройшов 17 років концтаборів ГУЛАГу.
Григорій Голоскевич – мовознавець, укладач найповнішого (40 тис.слів) і найкращого українського словника, що вийшов друком 1930 року. Звинувачений у контрреволюційній діяльності. Арештований. Загинув у тюрмі.
В Україні діє нова редакція правопису : 7 головних змін – прочитайте у нашій публікації
Борис Ткаченко – мовознавець. Науковий співробітник Академії Наук, викладач. Розстріляний трійкою НКВС… Це далеко не весь перелік знищених мовознавців, авторів правопису. Радянська влада боялася Української мови, як вогню. Бо Українська мова – це українська свідомість, націоналістична, не московська. Українська мова – це незалежність у всіх проявах. Українська мова – це головний свідок у справі «Москва – не Русь».
Прямі нащадки Русі – українці, і одними з перших вам про це скажуть мовознавці. Ми відновили Незалежність, чому ж правопис не відновили? Основні аргументи: какая разніца; не на часі; звикли до цього правопису, що є; нам так удобнєй. Насправді, незалежність ми відновлюємо лише тепер.
Історичну пам’ять відновлюємо лише тепер, а правопис – це теж наша історія і її треба відновити. Тепер. Хоча озвучувати цю тему почали ще в 90-тих. Це ще один пазлик України. Не бійтеся цього правопису. Ніхто вас не примушуватиме одразу говорити так, як буде у відновленому правописі. Ніхто не скаже: «Вчора говорив отак, а сьогодні вже кажи Инакше».
Чи відчуло суспільство якусь напругу чи труднощі з нещодавнім поверненням нашої літери «ґе»? Не відчуло. Так і тут. Існуватимуть паралельні форми. Для чого ці паралельні форми? Щоб плутатися? Це робиться для того, щоб ніхто не витирав ноги об власне українські слова, які теж є правильні.
Щоб ніхто не сміявся з «индика». Бо так казали наші бабусі.
Бо це ЗАВЖДИ БУЛО НАШЕ.
Особисто я в цьому питанні хочу довіритися мовознавцям. Ми не обговорюємо в мережах правильність зварювання мостів – залишаємо це спеціалістам.
Не обговорюємо правильність розрізання тканин хірургами – залишаємо це фахівцям. У мовних питання теж хочу покластися на вчених.”
