Ще одна войовнича князівна – лейтенант 14 ОМБр Христина Ільченко

Лейтенант Христина Ільченко, заступник командира одного з підрозділів нашої народженої та загартованої в боях 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого з морально-психологічного забезпечення, має у творчому доробку більше 80 авторських віршів, більшість із яких – про побратимів і фронт, а ще дівчина чудово малює, обожнює тварин (у батьків Христини нині мешкають двоє котів, привезених нею з району ООС), але все це, каже, так, – для душі. Найголовніше ж – люди!

-У нашій князівській бригаді я служу не так давно, – з літа 2019, після випуску з Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Та кращого місця для початку служби і військової кар’єри, я впевнена, не варто навіть шукати. Тут по-справжньому крутий колектив, з яким маю честь служити і працювати, чудова атмосфера – нізащо би їх не проміняла, – ділиться Христина.

Закінчуючи військовий виш із відзнакою, Христина мала можливість обирати, в якій частині бажає служити. І вже задовго до випуску дівчина знала – це буде 14 бригада, яка дислокується на Волині, хоча сама Христя народилася і виросла на Львівщині.

-На момент випуску я вже чимало знала про Волинську бригаду, адже предметно нею цікавилася, – пригадує співрозмовниця. – Знала керівний склад військової частини, чимало довідалася про саму службу тут, тож коли прийшов час вирушати у Володимир-Волинський, а від міста я просто в захваті, їхала з радістю.

В липні 2019 в 14 князівську бригаду лейтенант Ільченко прибула з чоловіком – теж випускником академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, а нині – командиром одного з підрозділів нашої бригади. «Де служити, обирала я», – посміхаючись, каже дівчина, – «а Владислав поїхав за мною… І ми жодного дня не пошкодували, що прибули служити саме сюди!»

Відразу після знайомства з військовою частиною, Христина вирушила в район проведення ООС, де бригада виконувала завдання за призначенням. За короткий час лейтенант Ільченко зуміла завоювати повагу та прихильність особового складу, і просто, зізнається, «потоваришувала з побратимами».

-Найголовніше в нашій службі і роботі – завжди, за будь-яких умов, залишатися людиною і діяти по-людськи. А ще – спокійно реагувати на всі професійні і життєві виклики, і більше посміхатися. Впевнена, посмішка, як і краса, здатні врятувати світ.

Ти вір у нашу Перемогу,
Ти Бога сильно попроси,
Щоб Він зберіг нам нашу мову,
І хлопців вірно боронив!
Щоб били дзвони Перемоги!
Щоб дух наш дзвінко гомонів!
Щоб вірно ми тобі служили,
Україно рідна – ми твої сини…
Автор – Христина Ільченко

 

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

2 × 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh