Українське військо

Ще одна войовнича князівна – лейтенант 14 ОМБр Христина Ільченко

Лейтенант Христина Ільченко, заступник командира одного з підрозділів нашої народженої та загартованої в боях 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого з морально-психологічного забезпечення, має у творчому доробку більше 80 авторських віршів, більшість із яких – про побратимів і фронт, а ще дівчина чудово малює, обожнює тварин (у батьків Христини нині мешкають двоє котів, привезених нею з району ООС), але все це, каже, так, – для душі. Найголовніше ж – люди!

-У нашій князівській бригаді я служу не так давно, – з літа 2019, після випуску з Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного. Та кращого місця для початку служби і військової кар’єри, я впевнена, не варто навіть шукати. Тут по-справжньому крутий колектив, з яким маю честь служити і працювати, чудова атмосфера – нізащо би їх не проміняла, – ділиться Христина.

Закінчуючи військовий виш із відзнакою, Христина мала можливість обирати, в якій частині бажає служити. І вже задовго до випуску дівчина знала – це буде 14 бригада, яка дислокується на Волині, хоча сама Христя народилася і виросла на Львівщині.

-На момент випуску я вже чимало знала про Волинську бригаду, адже предметно нею цікавилася, – пригадує співрозмовниця. – Знала керівний склад військової частини, чимало довідалася про саму службу тут, тож коли прийшов час вирушати у Володимир-Волинський, а від міста я просто в захваті, їхала з радістю.

В липні 2019 в 14 князівську бригаду лейтенант Ільченко прибула з чоловіком – теж випускником академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного, а нині – командиром одного з підрозділів нашої бригади. «Де служити, обирала я», – посміхаючись, каже дівчина, – «а Владислав поїхав за мною… І ми жодного дня не пошкодували, що прибули служити саме сюди!»

Відразу після знайомства з військовою частиною, Христина вирушила в район проведення ООС, де бригада виконувала завдання за призначенням. За короткий час лейтенант Ільченко зуміла завоювати повагу та прихильність особового складу, і просто, зізнається, «потоваришувала з побратимами».

-Найголовніше в нашій службі і роботі – завжди, за будь-яких умов, залишатися людиною і діяти по-людськи. А ще – спокійно реагувати на всі професійні і життєві виклики, і більше посміхатися. Впевнена, посмішка, як і краса, здатні врятувати світ.

Ти вір у нашу Перемогу,
Ти Бога сильно попроси,
Щоб Він зберіг нам нашу мову,
І хлопців вірно боронив!
Щоб били дзвони Перемоги!
Щоб дух наш дзвінко гомонів!
Щоб вірно ми тобі служили,
Україно рідна – ми твої сини…
Автор – Христина Ільченко

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

two × two =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.