Саме сьогодні, 15 липня, — День Охтирської ікони Божої Матері, яка принесла зцілення вже тисяч людей

Сьогодні у Свято-Покровському соборі м. Охтирки відбудеться велике свято на честь явлення чудотворного Охтирського образу Божої Матері. За звичай, це свято збирає величезну кількість прочан з усіх куточків Сумської та інших областей України. Повідомляє http://www.slovech.co/

Історія чудотворного образу розпочалася так. 2 (15 за новим стилем) липня 1739 року священик Охтирського Покровського Храму Василь Данилов косів біля церкви траву і раптом побачив Ікону, що випромінювала незвичайне сяйво. Вражений побаченим, він забравши ікону додому. Але згодом подумавши, що гріх ховати таке добро від людей, того й приніс образ до храму. Ця згадка належить одному з перших літописців Слобожанщини Філарету Гумилівському, автора «Опису Харківської Єпархії». Джерело

Багатьом хворим принесла ікона зцілення, І слава про неї почала розлітатися в усі усюди. Дуже швидко дісталася вона й до тодішньої столиці держави — Петербургу.

26 листопада 1744 року цариця Єлизавета Петрівна видала наказ розслідувати справу про знайдену ікону. На тій годину, до речі, існувала вже ціла книга, де записувалися чудеса, витворені її надзвичайною силою. 16 вересня 1745 року митрополит Антоній, якому було доручено розібратися в цій справі, доповідав Священного Синоду, що всі чудеса, змальовані в книзі, дійсно відбувалися. І ось, нарешті, наказом Синоду від 22 червня 1751 року Охтирська Ікона Божої Матері стала вважатися чудотворною.

Імператриця Єлизавета забажала назавжди зберегти згадку про той день, коли на невеличке слобідське містечко зійшла благодать Господня. За наказом цариці від 25 квітня 1753 року граф Растреллі розробив план кам’янської трав’яний трав’яного Покровського храму, що невдовзі був закладений в Охтирці (його будівництво завершене у 1768 році) Сама ж Єлизавета Петрівна пожертвувала на спорудження храму 2000 карбованців сріблом.

В Історичних джерелах збереглися перекази про чудеса, витворені Іконою. Вісь, наприклад.

Якось, в 1748 році, вдова барона фон Вейделя Єлизавета Богданівна, що їхала до Петербургу, занедужала в Охтирці. Заклопотана долею двох своїх малолітніх донечок, які не малі нікого, окрім неї, вона молилася перед іконою Охтирської Божої Матері, просячи зцілення. Вночі їй приснилося Божа Мати, яка сказала, що через п’ять днів баронеса покине цей світ. А тому треба роздати свої маєтності бідним.

Єлизавета Богданівна наворожила Богородиці про дівчаток, що можуть залишитися без шматка хліба. Матір Божа порадила за це не турбуватися і обіцяла піклуватися про дітей. А щоб молитви хворої були почуті, ще раз покарала роздати маєтності. Сон збувся.

За п’ять днів баронеси не стало. Але вона встигла зробити ті, про що говорила Божа Мати. Невдовзі після смерті Єлизавети Богданівни обидві її донечки раптово були викликані до височайшого двору, де й пройшло їх дитинство. А потім доля розпорядилася так, що одна з сестер вийшла заміж за графа Чорнишова, а Інша — за графа Паніна. Кожна пам ” ятала свою історію і неодноразово робила чималі пожертвування на користь Охтирського Покровського Храму.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

six − 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh