адмірал Бінг

Розстріл за відмову переслідувати відступаючого ворога: справа адмірала Бінга і таємниця перемог Великобританії

Якщо за поразку розстрілювали капітанів кораблів, то помилувати адмірала, який програв битву не можна

На цій історії виховані десятки поколінь британських військових, це одна з тих жорстоких драм, яка зробила Великобританію самою могутньою світовою державою.

Про це написав Юрій Бутусов.

У травні 1756 року в Європі почалася Семирічна війна. Франція атакувала стратегічно важливий острів Менорка на Середземному морі, який захищав британський гарнізон. На допомогу вийшов британський флот. 20 травня 1756 року поблизу Менорки почалося перша битва Семирічної війни – французька ескадра Ла Галіссоньера зіткнулася з британською під командуванням адмірала Джона Бінга.

Бінг був авторитетним командиром. Його батько, адмірал Джордж Бінг, був командувачем всього британського флотому, а сам Джон присвятив все своє життя морю. З 14 років він служив на флоті, у нього не було ні сім’ї ні своїх дітей, він жив під вітрилами.

Бінг вступив в бій, але він зіткнувся з сильним опором французів. Британські кораблі зазнали серйозних збитків, були втрати. Бінг наказав атакувати, але через складну обстановку кораблі не змогли точно виконати його задум. Французи відступали, але ескадра Бінга не змогла їх переслідувати. Здавалося, ще один натиск, і британці зможуть притиснути противника, піти на абордаж. Але Бінг не наважився переслідувати французів, побоюючись різних ризиків і нових втрат. Він зібрав раду капітанів, і прийняв рішення йти на базу. Вони не програли битву при Меноці, французька ескадра врятувалася втечею, але перевага британців не було реалізовано, ворог зберіг свої сили. Якби Бінг переміг, французький десант був би розгромлений, і Менорка врятована. Але після того, як флот Бінга кинув обложених солдат 29 червня британський гарнізон втратив постачання і капітулював.

1 червня Бінгу було присвоєно звання повного адмірала. Але після капітуляції Менорки британський парламент зажадав провести розслідування і покарати винних. Британське керівництво заарештувало тільки що підвищеного в званні адмірала, якого повели на суд. А Бінга негайно поміняли на нового воєначальника – контр-адмірал Хоука – агресивного, скандального, конфліктного з начальством, якого перед війною заслали командувати портом.

Британія не хотіла програвати в війнах

Після Війни за австрійську спадщину в 1741-му році, коли один з бойових кораблів був через недбалість командира захоплений противником, цей командир був розстріляний військовим судом. А звід військових законів був доповнений прямою нормою, яка зобов’язує командирів переслідувати ворога до його повного розгрому. Якщо командир не робив все можливе для перемоги і не переслідував ворога до його розгрому, покарання було встановлено одне – смертна кара.

Бінг виправдовувався тим, що він чесний воїн, що він не злякався і ризикував собою, що він віддавав накази атакувати, що ворог був сильний. Але спеціальний суд із адміралів і капітанів британського флоту проаналізував всі дії і накази Бінга в ході битви, і прийшов до висновку – адмірал не зробив все можливе для переслідування і розгрому ворога. А значить – Бінг винен. І покарання одне – смерть.

Британське військово-морське командування звернулося до короля Георга Другому з проханням про помилування Бінга. Однак йшла війна, і король відмовився помилувати свого адмірала. Аргумент був такий – якщо за поразку розстрілювали капітанів кораблів, то помилувати того, хто програв битву адмірала не можна, покарання має бути одне для всіх. Адже Британії потрібна тільки перемога, командири, які не здатні перемагати, повинні бути покарані, щоб це більше ніколи не повторилося.

14 березня 1757 року на борту лінійного корабля “Монарх” адмірал Бінг був розстріляний

Після поразки при Менорці Великобританія не програла в ході Семирічної війни жодного морського бою. В ході всіх боїв британські адмірали атакували до кінця, і переслідували противника поки це було можливо в будь-яких умовах.

Наступник Бінга адмірал Хоук у вирішальній битві в затоці Кіберон розгромив повністю французький флот і усунув загрозу вторгнення в Британію. Хоук атакував незважаючи на мілини і підводні камені, і втратив два корабля в результаті аварій, але французький флот був знищений і більше не становив жодної загрози. Хоук встановив повну блокаду всіх французьких баз у Північному морі. Перемога на морі означала перемогу у війні. Після Семирічної війни Великобританія захопила повне панування на морі, і до самої Другої світової війни британський флот повновладно правив усіма морями і океанами, знищуючи всіх своїх супротивників.

Найбільший сучасний британський військово-морський історик Ніколас Роджер, сказав так: «Страта Бінга … навчила офіцерів того, що навіть наймогутніші друзі не можуть врятувати офіцера, який програв бій … Смерть Бінга відродила культуру рішучості, яка поставила британських офіцерів вище їх іноземних супротивників “.

У 2007-му році нащадки адмірала Джона Бінга звернулися до Міністерства оборони Великобританії з вимогою перегляду смертного вироку, назвавши його “ганьбою громадського правосуддя”, а самого Бінга – “мучеником політичного переслідування”. Однак Міністерство оборони Великобританії відмовилося переглядати вирок, виконаний 250 років тому.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

4 × one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh