Документи, які були оприлюднені хакерами, дають промовисту відповідь на питання про те, чому не можна отак просто зробити “свій “Шахед”
Джерело: Defence Express
Хакери з групи Prana Network оприлюднили цілу низку документів, які вдалося дістати з поштових серверів іранської компанії IRGC Sahara Thunder і які розкривають багато цікавих деталей щодо усього процесу співпраці РФ та Ірану у напрямку дронів-камікадзе Shahed-136, у тому числі й локалізації виробництва — ці дані фактично розставляють всі крапки над “і”, наприклад, у питанні вартості “Шахеду” та низці інших деталей щодо цього проєкту.
Про це повідомив портал “Мілітарний”, з повним переліком файлів можна ознайомитися за посиланням.
Локалізація Shahed-136 і ціна одного дрона
В одному з файлів представлено інформацію про візит делегації з “Алабуги” в Іран з метою закупівлі “технології виробництва лодок типу Dolphin 632” (вони ж Shahed-136 для локалізації виробництва у 6000 одиниць). Відзначимо, що така кількість раніше вже звучала у ЗМІ, і також раніше випливала інформація, що ірансько-російська програма виробництва Shahed дійсно фігурувала під кодовою назвою “проект Лодка”.
З цікавих нюансів відзначається — що через загрозу авіаударів заводи в Ірані мають своїх “дублерів”, які розосереджені по всій країні, а фінальне збирання здійснюється в секретному тунелі, розташованому під горою. Відзначається, що російська делегація відвідала заводи авіоніки, двигунів, планерів, складальне виробництво і провела контроль якості.
Також стверджується, що у зв’язку із санкціями іранськими фахівцями було досягнуто локалізацію компонентів на рівні 90%, а ті компоненти, які імпортуються — “загальнодоступні, не унікальні”. А архітектура плат і софт розроблена самостійно іранцями.
Щодо “загальнодоступних” компонентів, то згадується, наприклад, процесор TMS 320F28335 від американської компанії Texas Instruments, який перебуває у вільному продажі “наприклад, у кількості 10 000 од. в РФ у наявності”. Також відзначається, що свічки запалювання беруть в Китаю, а підшипники — французькі, теж доступні у магазинах на території РФ.
У файлі міститься інформація про графік повної локалізації виробництва Shahed на території РФ — передача документації, зокрема коду мала відбутися у день отримання авансу, і тоді ж поставлені 10 комплектів, які на потужностях “Алабуги” можна було б зібрати протягом 10 днів. З четвертого місяця (ймовірно, після укладення угоди) мало б стартувати виробництво планера, з 12 місяця — двигунів та авіоніки, з 16 місяця — система ракетного старту та бампер. Графіки постачання компонентів виглядає наступним чином:
- протягом перших трьох місяців — 100 комплектів на місяць;
- з четвертого по 30 місяць — 211 комплектів на місяць (повний обсяг запасних частин на 6000 дронів — протягом 30 місяців).
Після завершення всіх процесів передачі технологій у планах масштабування виробництва до 10 000 дронів на рік. Визначено, що для виробництва необхідно 160 тис. кв. м. готових виробничих майданчиків. Крім того, договір передбачає проведення навчання на рівні 300 тисяч людино годин в Ірані і ще стільки ж — в “Алабугє”.
За зброю РФ зокрема розраховується і золотом, на фото — один з представлених актів прийому-передачі
Загальна вартість усього контракту (технологія, обладнання, код) становить 1,75 млрд доларів (108,5 млрд рублів), ціна одного дрону — 193 тис. доларів (12 млн рублів) за одиницю за умови замовлення 6000 одиниць і 290 тис. доларів (18 млн рублів), якщо замовляти 2000. При цьому стартова вартість була аж 375 тис. доларів за одиницю (23 млн рублів).
