Новини

Російський колабораціонізм – частина перша

Сьогодні дуже часто можна почути, як з Заходу так і Сходу, заяв про українських націоналістів, про іхню жорстокість в роки Другої Світової Війни. Лунають заклики визнати геноциди поляків, євреїв, циган, татар і т.д.  Дуже часто ці слова в наш бік йдуть зі сторони нашого Східного сусіда – Росії. Але чи така вже “чиста” історія самої Росії? Якщо поцікавитись історичними фактами про Другу Світову Війну то можна довідатись, що росіян на боці нацистів воювало на порядок більше ніж українців. І ще одна досить суттєва різниця – наші націоналісти воювали на своїй землі. Не важливо кого вони знищували – фашистів, нацистів, комуністів, совєтів. Свої дії вони вели на Батьківщині. В той же час російські збройні формування вели бойові дії на територіях інших народів, і за словами самих фашистів відзначалися великою жорстокістю.

Отож думаю варто провести невеличкий екскурс в історію російського колабораціонізму.

  • Батальйон Муравйова
  • Бойовий Союз Російських Націоналістів (БСРН)
  • Братство Руської Правди
  • Вища німецька школа для російських офіцерів
  • Дивізія Росія також – Дивізія «Руссланд»
  • Добровольчий полк СС «Варяг»
  • Зелена армія особливого призначення
  • Козачий Стан
  • Комітет звільнення народів Росії (КОНР)
  • Локотська республіка
  • Народна Соціалістична Партія
  • Народно-трудовий союз російських солідаристів
  • Організація Цеппелін
  • Республіка Зуєва
  • РОНА
  • РОА
  • Російська цивільна допоміжна поліція, Севастополь
  • Російська корпус
  • Російська загін 9-ї армії вермахту
  • Російська національно-трудова партія
  • Російська фашистська партія
  • Хіві
  • Російська допоміжна поліція (шуцманшафт)
  • 15-й козачий кавалерійський корпус СС
  • 1-а російська національна бригада СС «Дружина», відома також як 1-й Російський національний загін СС
  • 29-а гренадерська дивізія СС (російська Нр.1)
  • 30-а гренадерська дивізія СС (2-а російська)
  • ВПС КОНР (ВПС РОА)
  • 1-а дивізія РОА / НД КОНР (600-піхотна дивізія вермахту)
  • 2-а дивізія РОА / НД КОНР (650-а піхотна дивізія)
  • 600-а російська дивізія вермахту
  • 602-ї Ост-батальйон
  • 645-й батальйон
  • РОНД / РНСД
  • Бригада Асано – російські підрозділи Квантунської армії
  • Гвардія російської фашистської партії
  • Корпус російської монархічної партії
  • Росіяни на службі японських і маньчжурських спецслужб Маньчжоу-Го
  • «Russen» (Росія) – агентство новин та пропаганди

Дивізія «Руссланд» (з 12 лютого по 4 квітня 1945 року — «Зелена армія особливого призначення» — після 1-а Російська Національна Армія (нім. 1. Russische Nationalarmee der Deutschen Wehrmacht)) — військове формування спеціального призначення, що діяло у складі Вермахту в роки Другої світової війни під керівництвом Смисловського (зондефюрер абверу, Артур Хольмстон, що діяв під псевдонімом). Призначення: розвідувально-диверсійна діяльність за лінією фронту, боротьба з партизанами.

Була сформована в липні 1941 року (10 тис. чол.). В результаті розбіжностей Хольмстон-Смисловского з керівником створеної пізніше генералом Власовим РОА (Російська визвольна армія), не увійшла до складу РОА, як решта всіх російських формувань вермахту. 1-а РНА була укомплектована колишніми білогвардійцями, ходила в бій під старим російським прапором (біло-синьо-червоний) і везла з собою спадкоємця російського престолу великого князя Володимира Кириловича, що суперечило Власову, що будував свою ідеологію і кадрову політику на принципі «радянських громадян, обдурених більшовиками». Вже після надання РОА союзного статусу 4 квітня 1945 року отримала статус союзної вермахту армії і назву Перша Російська Національна Армія, а не підрозділу у складі вермахту.

Наказом Головного командування Вермахту від 4 квітня 1945 р., у зв’язку з загальною тенденцією виділення російських частин у «національну армію», дивізія була перейменована в 1-у Російську національну армію зі статусом союзної армії.

В останні дні війни 1-ша Російська національна армія відступила на захід, перейшла кордон князівства Ліхтенштейн, де була інтернована. Не зважаючи на вимоги радянської сторони про видачу інтернованих, уряд Ліхтенштейну відмовився це зробити й у 1948 р. дозволив усім, хто не бажав повертатися до СРСР, емігрувати в Аргентину. Переїзд російських військових до Аргентини уряд Ліхтенштейну оплатив з державної казни, витративши на це 500 000 швейцарських франків.

16 серпня 1945 року 200 інтернованих російських вояків погодились добровільно повернутися до СРСР.  Добровольців перевезли до зони радянської окупації Австрії. Подальша їхня доля невідома.

Продовження буде…

МАТЕРІАЛИ: ВІКІПЕДІЯ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.