Духовне

Роман поета, есеїста з Тернопільщини Василя Махна «Вічний календар» презентували у Філадельфії

У четвер, 15 квітня, у межах весняного семестру викладів релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» США й осередку праці НТШ у Філадельфії відбулася презентація роману «Вічний календар» прозаїка, поета, есеїста з Тернопільщини Василя Махна. Книга вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2019 року і стала лавреатом першої Українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» та фіналістом Шевченківської премії в категорії «Література».

Роман «Вічний календар» – це своєрідна реконструкція пам’яті, прихованої у фортечних каменях, родючій чорній землі Галичини, у реальності та мітології. Події цього твору охоплюють проміжок від XVII століття до наших днів. Язлівець, Чортків, Митниця, Бучач – це головні точки, на яких тримається розповідь про часи та людей у романі. Сюжетна лінія побудована так, що в ній переплітаються події як локальної, так і світової історії. Одне з таких локальних місць – Митниця, де протягом багатьох років головними учасниками подій є члени двох родів – українців Баревичів та поляків Волянських. У цьому селі, як і в інших галицьких містечках, українці живуть поряд з євреями та вірменами, а згодом і турками, які прибули на ці території як завойовники. У кожній частині роману окремі розділи, яких загалом 27, присвячені місцевим євреям.

Твір складається з трьох частин. Перша з них має назву «Земля Саламандра», а головні події розгортаються навколо військової кампанії турецького султана Мехмеда IV на Поділлі в 1672 році. Основна сюжетна лінія стосується Польсько-турецької війни 1672–1699 років у Галичині, прикордонному краї, який спочатку входив до складу Польсько-Литовського князівства, пізніше – Османської імперії та врешті – Австро-Угорщини.

У другій частині під назвою «Польова кухня», сюжет якої пов’язаний із попереднім розділом, дія роману переходить до 1916 року. Війна руйнує звичайне життя Баревичів та Волянських-Коритовських, які на собі відчувають різні труднощі, спричинені війною. Незважаючи на те, що 1916 рік – це важливий, тимчасовий кордоном у цій історії, автор зберігає нелінійний переказ, який починається у 1870-х роках і закінчується в 1919 році, коли Галичина стає частиною Польщі після того, як українці програють польсько-українську війну. Саме у другій частині змальовано ​​династію Чортківських цадиків. Завдяки Фрідманам, місто стає центром європейського хасидизму.

Третя частина під назвою «Поїзд», присвячена подіям, що відбулися після Другої світової війни. Сім’я Мехаметів, насильно переселена в Митницю у 1945 році з-під Лежайська, приєднується до головних героїв. Нащадки Баревичів і Волянських братимуть участь у цих складних історичних подіях, як і деякі внутрішньо переміщені особи, зокрема Мехамети. У радянські часи велична історія села перетворюється на звичайне повсякденне життя. Ближче до кінця роману нащадок Мехаметів і Баревичів, який проживав у Нью-Йорку з 1990-х років, ще раз повертається на місце своїх предків, щоби стати на стінах зруйнованої фортеці Язлівець і ввібрати в себе тужне відчуття землі й неба, пам’яті та забуття.

За словами Василя Махна, він хотів написати епічний твір про маленькі місця і зобразити всі аспекти життя. Автор відзначив хвилеподібність роману, адже щораз дія переносить читача в минуле. Завдяки цьому, авторові вдалося скласти всі історичні пазли в єдине ціле. Письменник зазначив, що у книзі багато персонажів, натомість головними героями є час і простір. Історія – це лише тло, адже роман не претендує на звання історичного. Проте, працюючи над книгою, Василь Махно півтора року збирав і вивчав історичну джерельну базу, адже книга охоплює пласт п’ятсотлітніх діянь. Під час презентації роману автор зачитав уривки і відповів на запитання авдиторії.

Пресслужба товариства «Свята Софія» США

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

one × 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.