Хоча тут мова про формально цивільну авіатехніку, логіка росіян в цій історії доволі показова
Джерело: Defence Express
РФ має намір вкотре запустити у серійне виробництво легкий гелікоптер типу Ми-34, яке мають розгортати на потужностях вертольотобудівного заводу в Казані (КВЗ). Це відбуватиметься в рамках доручення глави російського уряду Мішустіна, котрий ще рік назад наказав знайти “вітчизняну альтернативу” легким вертольотам західного зразка від компаній Robinson, Bell та Airbus Helicopters, які припинили постачати комплектуючі до своїх вертольотів на тлі санкцій Заходу проти РФ.
Хоча тут мова про формально цивільну авіатехніку, але у цій історії росіяни демонструють доволі цікаву логіку “імпортозаміщення”, яку варто розібрати покроково.
Ми-34, архівне фото з відкритих джерел
Для початку цікаво, що для розгортання виробництва Ми-34 росіяни обрали КВЗ, на якому вже і так виробляється кілька типів вертольотів. Заявлений аргумент – мовляв, це підприємство має власне КБ та володіє досвідом швидкого запуску в виробництво нових типів машин.
Наступний цікавий момент – це наскільки швидко самі росіян очікують, що Ми-34 піде в серію. Якби дивно це не прозвучало, але тут вони взагалі виходять з інших розрахунків: мовляв, західні вертольоти аналогічного класу в РФ прослужили максимум 5-7 років, мають ще достатній ресурс для експлуатації, і єдина проблема тут хіба що в тому, що за контрабандні комплектуючі доводиться переплачувати в 1,5 – 3 рази більше, аніж по ринковій ціні.
Ще один цікавий парадокс – уряд РФ поставив завдання виготовляти вітчизняний легкий гелікоптер для цивільної авіації, але от його потенційні замовники на даний момент взагалі неясні. І тут стає взагалі неясним, навіщо росіяни взагалі вирішили “здмухнути пил” із машини, яка створювалась ще у 1980-х роках.
Річ в тім, що розробка Ми-34 як заміни для Ми-2 та Ми-8 в структурі ДОСААФ стартувала ще у 1980 році, перший політ машини відбувся уже в 1986 році. Серійне виробництво вперше стартувало у 1992 році, план був мінімум на 400 Ми-34, які збирались продавати цивільним користувачам в Росії та на експорт. Але по факту було виготовлено лише 30 машин цього типу, єдиним експортним користувачем виявилась Нігерія, бо на ці вертольоти попиту не було.
Російський Ми-34, який був проданий в Нігерію, архівне фото з відкритих джерел
На початку 2010-х років росіяни спробували реанімувати проект цього вертольота, створивши два варіанти – Ми-34С1 (під поршневий двигун) та Ми-34С2 (під турбогвинтовий французький двигун Arrius). Але уже в 2012 році проект Ми-34 знову почав “припадати пилом”, бо тоді в РФ вирішили, що їм вигідніше буде імпортувати легкі вертольоти типу R44 Robinson.
Раніше Defense Express писав про те, що РФ зробила поршневий Як-152 для “ВКС РФ”, на який нема серійного двигуна власного виробництва, бо літак накреслювали під імпортну силову установку.
Ми-34, архівне фото з відкритих джерел
