Добре засвоїли теперішні владарі уроки Помаранчевої революції 2004–2005 років. Життя навчило їх упертості в досягненні свого, і вони зуміли виповзти при Ющенку, коли тодішній “Гарант” на шкоду громаді відродив їх з політичного смітника. За прем’єрства Януковича бандитська зграя через взаємне поборювання “помаранчевих” відчула реальну можливість взяти владу.
Свавільно, з кримінальною запеклістю розпочали “данєцкіє” похід у владу. Безжалісно змітали з дороги, ламали через коліно чужих і своїх, знищували або калічили на своєму шляху тих, хто чинив спротив. “Донецько-бандитське іго” стало можливе за мовчазного спостерігання значної частини громади та безпорадних дій владних демократів. Ширилося це злоякісне явище Україною через фальсифікації, масові підкупи, неузгодженість дій громади та політикуму. Всі ці об’єктивні та суб’єктивні обставини напередодні президентських виборів 2010 року бандитськими методами завели в президентське крісло Януковича.
А утримати владу кримінальними методами “данєцкіє” вміють. Зграя бандитів постійно поширювала свій вплив і за 3 роки в українському суспільстві зуміла відродити мережі “інформаторів” та “смотрящіх”, створила сприятливий ґрунт для відродження авторитаризму в Україні. Як зупинити цей кримінальний “донецький каток”?
Колись, у часи Другої світової війни, коли в ГУЛАГу перебували мільйони ні в чому не винних мирних громадян, внутрішній кримінальний “бєспрєдєл” зупинили вояки УПА, десятки тисяч яких із великими термінами ув’язнення перебували в совєцьких концтаборах. Національна ідея, порядність, засади честі та гідності, відданість служінню нації, побратимство, чітка ієрархія, жорстка дисципліна та виконання наказів дали можливість в короткий час у більшості таборів ліквідувати кримінальний шал та відновити нормальні людські відносини між людьми в тих складних умовах совєцьких концентраційних таборів.
Так і зараз, коли влада перетворює Україну на концентраційний табір, єдиним виходом у боротьбі з режимом Януковича є чіткі дії новітньої УПА – вишколених, ідеологічно підкованих, загартованих у тривалій мирній боротьбі загонів народної самооборони.
Після мирного контролювання мешканцями територіальних громад разом із депутатами адмінбудівель у переважній частині обласних центрів України місцева громада відчула свою силу. Владці на місцях почали добре розуміти, що народ – справжнє дієве конституційне джерело влади, тому ігнорувати його волю небезпечно. Після дев’ятибальних хвиль народного гніву на місцях концентрація боротьби з режимом Януковича знову переключається на столицю нашої держави.
Через загони самооборони, які цілеспрямовано створюють Народні ради на місцях, струмки підтримки починають повнокровно наповнювати народне море Майдану в серці України. Суспільство відчуло загрозу рабського поневолення режимом Януковича після відомих подій 30 листопада, 11 грудня, 19 січня, і від захисту разом зі своїми провідниками переходить до наступу та повномасштабного на всіх рівнях витіснення кримінальної нечисті, яка засіла у чиновницьких кабінетах на Печерських пагорбах і в адмінбудівлях по всій Україні.
Український народний весняний паводок 2014 року однозначно змете злочинний режим і поставить суспільні запобіжники для всіх, хто готовий використовувати владні крісла для самозбагачення.
Реальний вихід із суспільно-політичної кризи в Україні можливий лише після загальної люстрації, докорінної зміни системи влади та за умови дієвого народного контролю за діями виконавчої влади якнайширшого кола представників територіальних громад, які мають можливість здійснювати контроль через виконавчі комітети Народних рад відповідних територіальних громад.
Для націоналістів-свободівців влада – це лише інструмент, за допомогою якого встановлюються чіткі правила спільного життя в суспільстві та завдяки неухильному дотриманню правових відносин по всій вертикалі влади – від Президента до найнижчого чиновника – створюються умови для унеможливлення розкрадання народного добра, стають реально прогнозованими наповнення та видатки державного бюджету у всіх сферах народного господарства.
