Російські пропагандистські ресурси нещодавно на своїх каналах у соцмережах опублікували відео, в якому йдеться про те, що окупанти розробили для своїх протитанкових ракетних комплексів систему дистанційного управління, робота якої демонструється на ПТРК “Фагот”.
Джерело: Defence Express
Так, на відео вище показана робота “модернізованого” ПТРК “Фагот” – як заявляють окупанти, всього з установки з дистанційним управлінням було здійснено п’ять пострілів, і усі випущені ракети нібито уразили свої цілі.
“На монітор виводиться зображення з прицілу, наведення відбувається за допомогою джойстика, пуск ракети – натисканням кнопки”, – описують окупанти функціонал свого оновленого ПТРК, який…вже давно було реалізовано в українському протитанковому ракетному комплексі “Стугна”.
Причому рашисти на відео в типовій для себе манері заявили про “аналоговнєтність” своєї розробки. “Я такого даже предположить не мог. Такое даже НАТО не придумает”, – каже один з рашистів.
Але фактично окупанти аж ніяк не вигадали нічого нового – на відео можна побачити звичайний термінал управління, завдяки якому можна керувати протитанковою ракетою після пуску.
Як кажуть рашисти, такий термінал можна встановити на відстані 50 метрів від позиції самої пускової установки – хоча не виключено, що цю цифру вони просто “підгледіли” у ТТХ тієї ж “Стугни”.
Кадри роботи ПТРК “Стугна”, яка керується з виносного пульта управління
Також окупанти зазначають, що крім “Фагота”, систему дистанційного управління також “прилаштують” і на інші свої протитанкові ракетні комплекси – “Конкурс-М” та “Корнет”.
У контексті “нової” розробки окупантів варто зауважити, що поки що, судячи з усього, йдеться по суті про ініціативний проект і кустарне виробництво – про запуск таких терміналів управління у серію поки що не говорять, тому тут можна сумніватися як в кількості, так і в ефективності та якості таких “саморобок”.
ПТРК “Стугна” ефектно збиває російський “літаючий танк” – гелікоптер Ка-52
Хоча з іншого боку, звичайно, варто констатувати факт, що ворог продовжує вчитися і робить висновки за результатами використання тих чи інших зразків озброєння та військової техніки. Бо зрештою, передусім виносне управління є однією з найкрутіших переваг української “Стугни” у порівнянні з російськими ПТРК.