26 лютого в “Резиденції папи Павла VI” біля Ватикану Блаженніший Святослав провів круглий стіл на тему “Україна сьогодні: роль УГКЦ в трансформації українського суспільства”.
На зустріч із Главою УГКЦ прийшли представники різних дикастерій ватиканської курії, дипломатичного корпусу, акредитованого при Апостольській Столиці, академічних кіл папських університетів у Римі та провідні ватиканісти різних видань.
У своєму аналізі сучасної ситуації в Україні Патріарх Святослав запропонував учасникам круглого столу “подивитися на Україну не як на проблему, а як на вирішення багатьох проблем, у тому числі міжнародного значення”. Глава УГКЦ насамперед наголосив, ”що український народ глибоко зранений”. Таких ран на тілі українського народу, він вважає, є декілька. “Передусім, це рани комунізму. Ми є країною, котра переживає період переходу від пострадянського суспільства до справжньої демократії”, – зазначив Предстоятель УГКЦ. У цьому контексті він вказав на проблему корупції, породжену олігархічною системою, “саме проти цієї корупції в Україні відбулася відома Революція гідності”.
Блаженніший Святослав звернув увагу присутніх, що в пошуку моральних орієнтирів для українського суспільства інституцією найбільшої довіри є саме Церква. Однак, на його думку, сьогодні Українським Церквам намагаються накинути дві моделі: з одного боку – це посткомуністична модель співіснування між Церквою та Державою, а з іншого – ліберальна модель секуляризованої Європи, “яку нам намагаються представити як європейські цінності”. Як альтернативу до цих двох моделей “УГКЦ пропонує в посланні “Наша Свята Софія”, де Церква є взірцем для побудови суспільства, а її соціальна доктрина – основою відносин між людьми.
Блаженніший Святослав також розповів про ініціативу в УГКЦ Року молитви за чесні та справедливі вибори в Україні, а також про синодальну Пам’ятку для виборця-християнина щодо усвідомлення відповідальності за власний голос і Декалог для політика-християнина. “Як Церква, ми звернулися до наших вірних та кандидатів президентських і парламентських виборів, застерігши їх перед небезпекою популізму, застосування насилля та купівлі-продажу голосів виборців”, – повідомив архиєрей.
Іншою “душевною та фізичною раною українського народу” є війна на Сході України. Блаженніший Святослав розповів міжнародній спільноті про фізичні, духовні та психологічні наслідки російської агресії, вказавши на особливу роль Церкви у зціленні цих ран: “Християнські спільноти у співпраці з державними структурами стають справжніми реабілітаційними центрами для тих, хто переживає посттравматичний синдром війни”. Цитуючи Папу Франциска, Блаженніший Святослав охарактеризував УГКЦ як справжній польовий шпиталь і зауважив, що “в таких обставинах Католицька Церква стає для українського суспільства автентичною спільнотою віри та солідарності”.
“Будучи інтегральною складовою громадянського суспільства, ми підтримали важливі реформи у медичній, освітній сферах, а також вдалося запровадити капеланське служіння у військовій сфері. І саме рівень довіри суспільства до Церкви забезпечував також рівень довіри українських громадян до запровадження цих реформ”, – зазначив Предстоятель УГКЦ.
Розповідаючи про релігійну та екуменічну ситуацію в Україні, Блаженніший Святослав розповів про події навколо об’єднання українського православ’я: “Дискусія між Москвою та Константинополем є внутрішньою справою православного світу, ми не є учасниками цього процесу, однак я можу з певністю сказати, що вірні різних конфесій, в тому числі греко-католики, сприйняли жест Патріарха Варфоломея як батьківську опіку на тими, кого вже призначили для пекла як неканонічних”.
“Звісно, цей жест не лише дав відповіді на запитання духовного життя мільйонів православних християн в Україні, а й спровокував певну дискусію. Хочу наголосити, що ми, як Церква, прагнемо будувати дружні відносини з усіма, але не всі хочуть бути нашими друзями”, – сказав Блаженніший Святослав. Він наголосив, що “існують серйозні спроби спровокувати релігійну війну в Україні, але я вас запевняю, що український народ не поведеться на цю провокацію”.
Говорячи про екуменічний рух, Патріарх Святослав пригадав слова святого папи Івана Павла ІІ про те, що “Україна є лабораторією екуменізму і екуменічний рух для нас не є політичним, але пасторальним питанням”. “Я переконаний, що УГКЦ, яка має локальний і глобальний вимір завдяки своїй єдності з Вселенською Церквою, відповідно має особливу екуменічну місію в Україні, але водночас покликана відкрити для світу нашу локальну церковну дійсність”, – зауважив Блаженніший Святослав.
Окремою темою зустрічі з представниками міжнародної спільноти була тема війни в Україні. У своєму слові Блаженніший Святослав спростував дезінформацію російської пропаганди про те, що в Україні відбувається громадянська війна внаслідок конфлікту між україномовними та російськомовними громадянами. “Це війна між двома проектами: між намаганнями українського народу побудувати справжню демократичну країну та зовнішнім проектом повернення України до тоталітарного режиму Радянського Союзу. На мою думку, війна в Україні – це остання імперіалістична війна у Європі і від її наслідків залежить майбутнє європейської цивілізації”, – наголосив Глава УГКЦ. Він також звернувся до присутніх із проханням про солідарність з Україною у її боротьбі проти російської агресії та допомогти українцям у побудові демократичного суспільства.
Зі словом до присутніх також звернулася Тетяна Іжевська, посол України при Апостольській Столиці. Вона вказала на особливу роль УГКЦ в побудові громадянського суспільства та екуменічну місію, яку сьогодні вона виконує у міжконфесійному діалозі. Посол України також зазначила, що цього року минає п’ята річниця Євромайдану та незаконної окупації Криму. Вона вказала на жертовність українських воїнів у війні з агресором, а до міжнародної спільноти звернулася: “Україна потребує не лише того, щоб її слухали, але й почули!”
Додамо, що круглий стіл був проведений з ініціативи Секретаріату Глави УГКЦ в Римі. У дискусії взяли участь посли та представники посольств при Апостольській Столиці з Німеччини, України, США, Угорщини, Австралії, Польщі, Литви, Італії, Португалії, Франції, Бельгії, представники Держсекретаріату Ватикану, Папської ради у справах єдності християн, делегати Константинопольського патріархату, академічних кіл папських університетів у Римі, провідні ватиканісти та редактори католицьких видань в Італії.
