Коли росіяни почали переробляти ЗРК для ударів по наземним цілям, і коли їм це знадобилось
Джерело: Defence Express
В інформпросторі уже циркулює інформація про те, що для ударів по Києву 11 та 13 грудня 2023 року ворог використав ймовірно ракети сімейства 48Н6 із комплексів С-400. Тому на цьому тлі вважаємо за потрібне додати і наголосити на ось таких важливих деталях.
Рашистські джерела вказують, що зенітні ракети сімейства 48Н6 були прийняті на озброєння ще в 1990 році, тобто ще за часів Радянського Союзу та 27 років до прийняття на озброєння ЗРК С-400 (що формально відбулось в 2007 році). З цього випливає, що російські загарбники можуть мати достатньо великий запас 48Н6 в тому числі ще й з “радянського спадку”, тому вони можуть вважати за доцільне стріляти такими зенітними ракетами по нашій території.
В цьому контексті можна навести навіть такий цікавий факт – у жовтні 2023 року стало відомо про те, що В’єтнам вперше за 20 років провів стрільби ракетами 48Н6Е із ЗРК С-300ПМУ-1, які він отримав в рамках контракту на 300 мільйонів доларів із РФ, укладеному ще в 2003 році.
В контексті можливостей РФ по виробництву тих самих ракет сімейства 48Н6 слід звернути увагу не тільки на те, що в січні 2023 року із посиланням на Jamestown Foundation стало відомо про те, що російський ВПК може робити до півтисячі нових ракет цього типу на рік.
Але й також – і на те, що у жовтні цього року було завершено будівництво в Москві нового виробничого корпусу для “Алмаз-Антей”, виробника російських С-400. Це в свою чергу може означати підвищення потужностей російського ВПК по виробництву тих самих зенітних ракет сімейства 48Н6 до С-400.
Що стосується замислу рашистів використовувати зенітно-ракетні комплекси для ударів по наземним цілям, то тут слід наголосити, що такі “напрацювання” – це теж спадок ще радянських часів.
Як розповідав Defense Express в одній із своїх публікацій, ще на етапі проектування того ж С-300 в 1970-1980-ті роки його конструктори передбачали використання такого ЗРК і для ударів по живій силі ворога, зокрема по десанту, що виходить із кораблів.
48Н6
В 1990-их роках росіяни вирішили “розширити концепцію”, і адаптувати С-300 для ударів по стаціонарним наземним цілям. Парадокс, але з такою “упаковкою”, що С-300 може бити по наземним об’єктам, РФ примудрилась продати цей ЗРК Греції, котра до цього приглядалась до купівлі Patriot.
Замінити С-300 в подібній ніші, за задумом Кремля, мав би “гіперзвуковий” ОТРК “Гермес”, роботи по якому не були завершені ані на лютий 2022 року, ані на поточний момент. Так рашисти й дійшли до тієї ідеї, щоб використовувати комплекси С-300 та С-400 для ракетного терору проти наших міст.
Рашистські С-300, ілюстративне фото довоєнних часів
