Перші дні після розриву стосунків часто найнапруженіші: настрій різко змінюється, думки постійно повертаються до колишнього партнера. Саме в цей час особливо хочеться зробити щось імпульсивне — написати, зайти на сторінку, видалити всі фото, почати нові стосунки на зло. Дослідження показують, що частина таких кроків лише затягує період болю, тоді як більш обережні дії допомагають поступово повернутися до себе і свого життя.
1. Постійно заходити на сторінку колишнього
Багатьом важко втриматися від спокуси відкрити профіль колишнього: подивитися, з ким він зараз, що публікує, чи виглядає засмученим. Чим болючіше сприймається розрив, тим сильніше тягне стежити за його життям, особливо якщо ініціатором розставання був він.
У Брунельському університеті в Лондоні опитали 464 людини, переважно молодих жінок. Виявилося, що часті візити на сторінку колишнього пов’язані з сильнішими переживаннями: люди більше тужили, злилися і рідше робили для себе висновки з розриву. Це стосувалося і тих, хто вже не був у нього в друзях: навіть фото профілю та список друзів, які видно без дружби, виявлялися достатніми, щоб підтримувати емоційний зв’язок.
Сам факт залишатися у нього в друзях не був вирішальним — важливо, наскільки часто людина заходила і дивилася. Схожий ефект спостерігали і щодо зустрічей та листування: в іншому дослідженні студенти протягом місяця після розриву вели щоденник, і в тих, хто регулярно бачився або переписувався з колишнім, почуття кохання і сум зникали повільніше.
Що натомість. Дослідники радять тим, кому особливо важко, на певний час обмежити контакти з колишнім у соцмережах. Не обов’язково видаляти чи блокувати: наприклад, в Instagram можна приховати його публікації та сторіз, не розриваючи підписку і не надсилаючи жодних сповіщень. Це зменшує кількість тригерів, не створюючи додаткових конфліктів.
2. Замикатися в собі й уникати розмов
Може здаватися, що якщо не думати про розставання і ні з ким його не обговорювати, все швидше забудеться. Однак спроби насильно «не думати» часто дають протилежний результат.
У відомому експерименті з «білим ведмедем» людей просили не думати про нього, і вони все одно згадували його приблизно раз на хвилину. З іншими нав’язливими думками відбувається схоже: чим наполегливіше їх відганяти, тим частіше вони повертаються.
У дослідженні, де брали участь молоді люди, які нещодавно розійшлися, частині з них кілька разів за два місяці пропонували докладно розповісти, як відбувалося розставання. В учасників, які проговорювали свій досвід, швидше відновлювалося відчуття власної ідентичності — хто вони без пари, без «ми». Разом із цим їм ставало емоційно легше.
Після розриву часто втрачається відчуття себе: у стосунках були спільні друзі, спільні заняття, спільні плани. Саме час повернути те, що належало особисто вам до цих стосунків: наприклад, відновити спілкування з подругою, з якою давно не бачилися, або повернутися до своєї справи.
Що натомість. Може допомогти можливість виговоритися — подрузі, родичу чи навіть диктофону. Учасники згаданого експерименту також записували свою історію на аудіо. Якщо розмов із близькими бракує, варіантом може бути звернення до психолога.
В іншому дослідженні людей, які нещодавно розійшлися, просили записати, що хорошого їм дало саме розставання: наприклад, «знову займаюся тим, що люблю» або «з’явився час на себе». Такі записи допомагали відчути більше спокою.
Водночас, якщо ви й так постійно прокручуєте в голові, чому все сталося саме так, детально розписувати свої почуття зайвий раз не обов’язково. У такому разі може вистачити короткого запису про те, що з’явилося хорошого, або приємної справи, яка відволікає.
3. Намагатися помститися
Коли гострий біль стихає і з’являється образа, може виникати бажання зробити колишньому так само боляче: написати образливе повідомлення, розповісти спільним знайомим неприємні подробиці, опублікувати щось «у відповідь».
Експерименти свідчать, що помста рідко приносить очікуване полегшення. В одному з досліджень американські психологи запропонували учасникам гри на гроші покарати нечесного гравця. Ті, хто скористався цією можливістю, почувалися гірше, ніж очікували, і довше думали про кривдника. Натомість ті, хто не міг покарати, швидше перемикали увагу на інші речі і загалом почувалися краще.
Коли людей запитували, як вони мстилися партнеру за образу, найбільше вони шкодували про три дії: починали нові стосунки «на зло», поширювали про нього неприємні історії серед інших і забирали в нього щось цінне.
Що натомість. Можна зробити паузу і відкласти будь-які «відповідні кроки»: сьогодні нічого не писати, не публікувати і не розповідати про нього іншим, а зайняти себе іншою справою. Це дає час емоціям стихнути і зменшує ризик вчинків, про які згодом доведеться шкодувати.
4. Починати стосунки «на зло»
Нова людина в житті невдовзі після розриву сама по собі не обов’язково є проблемою. У двох дослідженнях люди, які після розставання вступали в нові стосунки, загалом почувалися впевненіше і менше думали про колишнього. Причому чим раніше починалися нові стосунки, тим кращим було самопочуття учасників.
Важливим виявилося не стільки «коли», скільки «навіщо». Одразу після розриву найсильніше тягне зблизитися з кимось, щоб заглушити біль або викликати ревнощі у колишнього — особливо в тих, кого покинули. З часом це бажання слабшає, а стосунки «на зло» входять до переліку дій, про які люди потім шкодують найчастіше.
Що натомість. Перед побаченням варто чесно запитати себе, що саме приваблює в новій людині: реальний інтерес до неї чи бажання, щоб колишній побачив, або щоб не було так порожньо. Така внутрішня перевірка допомагає уникнути рішень, продиктованих лише образою чи страхом самотності.
5. Поспіхом видаляти все в перший вечір
Одразу після розриву багатьом хочеться стерти всі спільні фото, листування, а подарунки скласти в пакет і позбутися їх. У Ланкастерському університеті опитали молодих людей, що вони зробили з фотографіями, листами і сторінками після розставання. Приблизно половина видалила все відразу, і частина з них згодом про це шкодувала.
Що натомість. Можна не приймати остаточних рішень у перший вечір, а дати собі час. Пізніше зазвичай легше зрозуміти, які речі хочеться зберегти, а від яких — відмовитися без жалю.
Щоб спільні фото не потрапляли на очі, їх можна тимчасово перенести в окрему папку. Подарунки — скласти в коробку і прибрати подалі. Практичні речі, наприклад кавоварку, можна залишити собі, а цінні — за бажанням продати, а не викидати.
Чи справді все буде настільки важко
Американські психологи протягом дев’яти місяців спостерігали за студентами, які перебували у стосунках, і раз на два тижні просили їх оцінити, наскільки погано їм буде, якщо пара розпадеться. У тих, хто врешті справді розлучився, перші тижні після розриву виявилися легшими, ніж вони очікували.
Найбільше помилялися ті, хто був дуже закоханий, і ті, кого покинули: заздалегідь їм здавалося, що буде значно важче, ніж виявилося насправді. Це не скасовує болю, але показує, що переживання часто виявляються менш руйнівними, ніж здається до розставання.
