По-перше, я мушу вибачитися перед студентами, які танцювали на #євромайдані у ніч його розгону. Я був певний – вони настільки загіпнотизували себе цим “мирним мітингом” та страхом “провокацій”, що міліція могла б збирати їх, мов гриби – просто підходити, висмикувати будь-кого з натовпу, і пакувати в автозаки. Але танцюристи несподівано показали характер і вчинили спротив, хоча перебували у безнадійній меншості.
По-друге, я мушу вибачитися перед нашою опозицією, якій останнім часом всі (і я в тому числі) миють кістки за її нерішучість та намагання девальвувати протест.
Панове, я вчора дізнався те, чого більшість не знає, хоча великою часткою здогадується. Вважайте, від особистих надійних джерел я отримав підтвердження, – штурм Адміністрації президента та побоїще біля неї були спровоковані та замовлені ворожими Україні силами.
Панове, опозиція не “зливає протест”. Опозиція намагається втримати в рівновазі ситуацію, навмисне викликану людьми, які нас щиро ненавидять. І від того, наскільки влада та опозиція зможуть зараз домовитися, залежить, чи вийде наша незріла країна з цієї заварушки неушкодженою.
Панове, мені похуй, що написане вище звучить як слоняче лайно та цілковитий конформізм. Просто я дещо дізнався, і це дещо примусило мене схопитись за голову. В цій роздачі граємо не ми, а грають нас. Гарячим та щирим хлопцям, які вирішили, що прийшла революція, і настав час діяти силовими методами, я скажу: наскільки ви мені довіряєте, настільки спробуйте стримати себе.
Так, я це кажу – НЕ ПІДДАВАЙТЕСЯ НА ПРОВОКАЦІЇ. Нами крутять, як циган сонцем. І якщо їх план ще не реалізований до кінця, мені страшно уявити, які сюрпризи нам приготовані.
Я, Дмитро Різниченко, з цього моменту перестаю носити з собою на мітинги маску.
