Невідомий французький Прованс: фото маловідомих місць де варто побувати

Все почалося з мрії про поїздку на автомобілі середземноморського узбережжя Іспанії: не лежати на пляжі, переміщатися на авто і спонтанно вирішувати, куди їхати і де жити.

Наш маршрут на південь почався з Ліона і виглядав наступним чином: Ліон – Ле-Пое-Лаваль – Труіна – Авіньйон – Кассі – Марсель – острів Поркероль – Порт Грімо – Сен-Тропе – Валансоль – Ніцца

До Ліона переміщалися по країні потягами. Звідти взяли напрокат машину і відправилися мандрувати по Провансу. Не буду зупинятися на таких відомих містах, як Ліон, Авіньйон, Марсель або Сен-Тропе. А краще розповім про топ-5 нерозкручених місць, яких у путівниках не піарять.

1. Ле-Пое-Лаваль

2 години на автомобілі з Ліона — і ви вже паркуєтеся біля фортеці в Ле-Пое-Лаваль (Le Po?t-Laval), тому що на авто в’їзд заборонений. Фортецю побудував тут військовий орден госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського (пізніше — Мальтійський орден) у XII столітті, вона збереглася до наших днів.

Ле-Пое-Лаваль — невеликий населений пункт, там немає доріг і сучасних будинків, а тільки стібки, сходи і… літні туристи. Проживає близько тисячі жителів. Є три ресторани і один готель. На півдні Франції у більшості ресторанів з 15:00 до 19:00 — сієста. Тому уточнюйте годину роботи, щоб встигнути замовити їжу.

Нам пощастило відшукати заклад, де сієсти не було. La Rose des Vents загубився в провулках між кам’ яними будинками — сімейний ресторан з терасою і видом на гори, де ми були єдиними відвідувачами.

Заночували ми в комуні Труsна (Truinas), в годині їзди від Ле-Пое-Лаваль. Там в горах, in the middle of nowhere, був наш гостьовий будинок. Chambre d’h?tes Le Saint Maurice — кам’яний будинок з лавандовими віконницями, басейном і неймовірно привітним персоналом. Раджу зупинитися всім мандрівникам по Провансу, бажаючим відпочити день-два в тиші. Дощовий вечір ми провели за душевними розмовами в компанії доглядачів будинку і молода пара з Британії, насолоджуючись стравами місцевої кухні (дуже сподобалася холодна закуска тапенада) і вином Провансу.

По дорозі до моря заїхали в Авіньйон. Старе місто сподобаkjся більше, ніж знаменитий Папський палац і міст. За вхід у ці дві пам ” ятки просять €17. Алt в палаці, крім стін, мало що збереглося, а міст краще дивитися з безкоштовноuj оглядового майданчика. Цілого дня для Авіньйона багато, але чотири години — саме те!

2. Кассі

Дві години від Авіньйона і jcm воно — море. Кассі (Cassis) — це рибальське село в півгодини їзди від Марселя. Думаєте в Марселі дорогі готелі? В Кассі ще дорожче! Алt через Airbnb можна знайте і дешевші варіанти.

Зате тут не дуже багато людей, два міських пляжі, невеликі ресторани різних цінових категорій. А ще між Кассі і Марселем є Національний природний парк Каланкі (Les calanques), де знаходяться дві найбільші красиві бухти — Pin Port і d’en-Vau. Port Pin — 40 хвилин пішки від Кассі. D’en-Vau — 1.5 години. Неймовірне видовище: бухта ніби врізається в скелі, блакитна вода, незаймана природа і тиша. У парк не пускають автомобілі і немає магазинів. Любителям трекінгу сподобаються грамотно прокладені траси для новачків і бувалих. Нелюбителі — запасайтеся їжею, водою і мотивацією «побачити каланкі і померти». Другий раз ви туди навряд чи підете.

У подорожі по Провансу ми відразу викреслили зі списку популярні Канни, Монте-Карло і Марсель (в останній потрапили тільки на футбол). Шукали незвичайні місця і знайшли острів Поркероль (Ile de Porquerolles).

3. Острів Поркероль

Одна година від Кассі машиною до порту Йера (Ports de Hy?res), а звідти поромом 15 хвилин до острова. У Поркероле кілька сотень жителів, три великі пляжі із золотим піском і блакитною водою, величезні штрафи за сміття і заборонено ввезення автомобілів. Тому на пляжах чисто, чути спів птахів, а машини зустрічаються вкрай рідко.

У 1912 році мільйонер Франсуа Джозеф Фурньє купив цей острів в подарунок другій дружині. Висадив 180 гектарів виноградників і сотні дерев. У 1970-х Франція викупила Поркероль, зробила національним парком, і природа острова з тих пір незаймана людиною.

У порту можна взяти напрокат велосипед, купити на пляжs фруктів, на зворотному шляху перекусити морозивом і придбати місцеве вино.

4. Порт Грімо

На наступний день з Кассі вирушили в Порт Грімо. Ще одна перлина в списку нетуристичних місць Лазурного берега. Порт знаходиться в 7 кілометрах від Сен-Тропе, тому в один день можна встигнути подивитися обидва містечка.

Порт Грімо — зовсім не порт. Місто штучно витворили всього 50 років тому, прорили канали і побудували різнокольорові рибальські будиночки. Це улюблене місце власників яхт, які орендують будинки та швартуються біля самого порога.

Переміщатися по Порт Грімо набагато зручніше на прокатноve човні, ніж пішки. В один човен поміщається 5 чоловік. Нас було шестеро, довелося брати два човни по €25 за годину. Дорого, але задоволення того варті! Сам рулиш, гордо пропливаючи мимо шикарних яхт, і оглядаєш місто.

Обідали в ресторані La Maree. Він знаходиться в глухому провулку, в стороні від туристичних зон. Ресторан нам порадили, коли орендували човни. Дуже свіжі морепродукти та помірні ціни.

5. Валенсоль

Знаходиться в 100 км від Марселя. Сама комуна нічим не здивує. Алt це головний виробник лаванди в Провансі, і на кожному повороті ми бачили ті самі поля — з шпалер Windows. Поруч знаходяться фермі і магазини, де продається все — від лавандового мила і духів до лавандового паштету. Хочете фото на тлі безкрайнього моря лаванди — вам в Валенсоль.

По дорозі встигли заїхати на озеро Сент-Круа-дю-Вердон (20 км від Валансоля). Озеро викликає когнітивний дисонанс — виглядає як море, з хвилями і шумом прибою, але вода прісна.

Три розчарування подорожі:

Марсель

Портове місто — дуже брудно і з відповідними запахами. Заїхати на годину, подивитися порт, з’їсти буйабес і виїхати.

Сен-Тропе

Піддалися спокусі і після Порт Грімо заглянули в Сен-Тропе (7 км всього!). Алt там дуже дорого, багато людей і пляжі не вразили.

Ніцца

Фінальне місто нашої подорожі виявилося європейською Ялтою. Багато людей, набережна забудована готелями і казино, дорогі ресторани, а старе місто нічим не відрізняється від Сен-Тропе або Марселя. Ще один мінус — незручний захід у воду на міських пляжах. Хвилі намивають гальку так, що вибратися з води можна, буквально деручись вгору.

Поради:

  1. У Ліоні зіткнулися вперше з закриттям ресторанів з 15:00 і до 19:00. Уточнюйте в ресторанах годину сієсти і встигніть замовити їжу до закриття.
  2. Вирушаючи в подорож на машині з навігатором, не вибирайте найшвидший маршрут. Поведінки за нудним автобанами. Безкоштовними дорогами буде довше. Альо дороги у Франції хороші, а заодно по дорозі побачите багато затишних містечок, лавандових полів і шато.
  3. Ви знали, що у Франції населені пункти платять за розміщення себе в списках «самих-самих»? Тому не ведіться на рекламу, а краще перевіряйте через TripAdvisor.
  4. Коли кажуть, що у французів погано з англійською — не жартують. Особливо — у маленьких містах. Згадуйте шкільні уроки французького і запасайтеся розмовником.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

4 × one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh