Все почалося з мрії про поїздку на автомобілі середземноморського узбережжя Іспанії: не лежати на пляжі, переміщатися на авто і спонтанно вирішувати, куди їхати і де жити.
Наш маршрут на південь почався з Ліона і виглядав наступним чином: Ліон – Ле-Пое-Лаваль – Труіна – Авіньйон – Кассі – Марсель – острів Поркероль – Порт Грімо – Сен-Тропе – Валансоль – Ніцца
До Ліона переміщалися по країні потягами. Звідти взяли напрокат машину і відправилися мандрувати по Провансу. Не буду зупинятися на таких відомих містах, як Ліон, Авіньйон, Марсель або Сен-Тропе. А краще розповім про топ-5 нерозкручених місць, яких у путівниках не піарять.
1. Ле-Пое-Лаваль
2 години на автомобілі з Ліона — і ви вже паркуєтеся біля фортеці в Ле-Пое-Лаваль (Le Po?t-Laval), тому що на авто в’їзд заборонений. Фортецю побудував тут військовий орден госпітальєрів Святого Іоанна Єрусалимського (пізніше — Мальтійський орден) у XII столітті, вона збереглася до наших днів.
Ле-Пое-Лаваль — невеликий населений пункт, там немає доріг і сучасних будинків, а тільки стібки, сходи і… літні туристи. Проживає близько тисячі жителів. Є три ресторани і один готель. На півдні Франції у більшості ресторанів з 15:00 до 19:00 — сієста. Тому уточнюйте годину роботи, щоб встигнути замовити їжу.
Нам пощастило відшукати заклад, де сієсти не було. La Rose des Vents загубився в провулках між кам’ яними будинками — сімейний ресторан з терасою і видом на гори, де ми були єдиними відвідувачами.
Заночували ми в комуні Труsна (Truinas), в годині їзди від Ле-Пое-Лаваль. Там в горах, in the middle of nowhere, був наш гостьовий будинок. Chambre d’h?tes Le Saint Maurice — кам’яний будинок з лавандовими віконницями, басейном і неймовірно привітним персоналом. Раджу зупинитися всім мандрівникам по Провансу, бажаючим відпочити день-два в тиші. Дощовий вечір ми провели за душевними розмовами в компанії доглядачів будинку і молода пара з Британії, насолоджуючись стравами місцевої кухні (дуже сподобалася холодна закуска тапенада) і вином Провансу.
По дорозі до моря заїхали в Авіньйон. Старе місто сподобаkjся більше, ніж знаменитий Папський палац і міст. За вхід у ці дві пам ” ятки просять €17. Алt в палаці, крім стін, мало що збереглося, а міст краще дивитися з безкоштовноuj оглядового майданчика. Цілого дня для Авіньйона багато, але чотири години — саме те!
2. Кассі
Дві години від Авіньйона і jcm воно — море. Кассі (Cassis) — це рибальське село в півгодини їзди від Марселя. Думаєте в Марселі дорогі готелі? В Кассі ще дорожче! Алt через Airbnb можна знайте і дешевші варіанти.
Зате тут не дуже багато людей, два міських пляжі, невеликі ресторани різних цінових категорій. А ще між Кассі і Марселем є Національний природний парк Каланкі (Les calanques), де знаходяться дві найбільші красиві бухти — Pin Port і d’en-Vau. Port Pin — 40 хвилин пішки від Кассі. D’en-Vau — 1.5 години. Неймовірне видовище: бухта ніби врізається в скелі, блакитна вода, незаймана природа і тиша. У парк не пускають автомобілі і немає магазинів. Любителям трекінгу сподобаються грамотно прокладені траси для новачків і бувалих. Нелюбителі — запасайтеся їжею, водою і мотивацією «побачити каланкі і померти». Другий раз ви туди навряд чи підете.
У подорожі по Провансу ми відразу викреслили зі списку популярні Канни, Монте-Карло і Марсель (в останній потрапили тільки на футбол). Шукали незвичайні місця і знайшли острів Поркероль (Ile de Porquerolles).
3. Острів Поркероль
Одна година від Кассі машиною до порту Йера (Ports de Hy?res), а звідти поромом 15 хвилин до острова. У Поркероле кілька сотень жителів, три великі пляжі із золотим піском і блакитною водою, величезні штрафи за сміття і заборонено ввезення автомобілів. Тому на пляжах чисто, чути спів птахів, а машини зустрічаються вкрай рідко.
У 1912 році мільйонер Франсуа Джозеф Фурньє купив цей острів в подарунок другій дружині. Висадив 180 гектарів виноградників і сотні дерев. У 1970-х Франція викупила Поркероль, зробила національним парком, і природа острова з тих пір незаймана людиною.
У порту можна взяти напрокат велосипед, купити на пляжs фруктів, на зворотному шляху перекусити морозивом і придбати місцеве вино.
4. Порт Грімо
На наступний день з Кассі вирушили в Порт Грімо. Ще одна перлина в списку нетуристичних місць Лазурного берега. Порт знаходиться в 7 кілометрах від Сен-Тропе, тому в один день можна встигнути подивитися обидва містечка.
Порт Грімо — зовсім не порт. Місто штучно витворили всього 50 років тому, прорили канали і побудували різнокольорові рибальські будиночки. Це улюблене місце власників яхт, які орендують будинки та швартуються біля самого порога.
Переміщатися по Порт Грімо набагато зручніше на прокатноve човні, ніж пішки. В один човен поміщається 5 чоловік. Нас було шестеро, довелося брати два човни по €25 за годину. Дорого, але задоволення того варті! Сам рулиш, гордо пропливаючи мимо шикарних яхт, і оглядаєш місто.
Обідали в ресторані La Maree. Він знаходиться в глухому провулку, в стороні від туристичних зон. Ресторан нам порадили, коли орендували човни. Дуже свіжі морепродукти та помірні ціни.
5. Валенсоль
Знаходиться в 100 км від Марселя. Сама комуна нічим не здивує. Алt це головний виробник лаванди в Провансі, і на кожному повороті ми бачили ті самі поля — з шпалер Windows. Поруч знаходяться фермі і магазини, де продається все — від лавандового мила і духів до лавандового паштету. Хочете фото на тлі безкрайнього моря лаванди — вам в Валенсоль.
По дорозі встигли заїхати на озеро Сент-Круа-дю-Вердон (20 км від Валансоля). Озеро викликає когнітивний дисонанс — виглядає як море, з хвилями і шумом прибою, але вода прісна.
Три розчарування подорожі:
Марсель
Портове місто — дуже брудно і з відповідними запахами. Заїхати на годину, подивитися порт, з’їсти буйабес і виїхати.
Сен-Тропе
Піддалися спокусі і після Порт Грімо заглянули в Сен-Тропе (7 км всього!). Алt там дуже дорого, багато людей і пляжі не вразили.
Ніцца
Фінальне місто нашої подорожі виявилося європейською Ялтою. Багато людей, набережна забудована готелями і казино, дорогі ресторани, а старе місто нічим не відрізняється від Сен-Тропе або Марселя. Ще один мінус — незручний захід у воду на міських пляжах. Хвилі намивають гальку так, що вибратися з води можна, буквально деручись вгору.
Поради:
- У Ліоні зіткнулися вперше з закриттям ресторанів з 15:00 і до 19:00. Уточнюйте в ресторанах годину сієсти і встигніть замовити їжу до закриття.
- Вирушаючи в подорож на машині з навігатором, не вибирайте найшвидший маршрут. Поведінки за нудним автобанами. Безкоштовними дорогами буде довше. Альо дороги у Франції хороші, а заодно по дорозі побачите багато затишних містечок, лавандових полів і шато.
- Ви знали, що у Франції населені пункти платять за розміщення себе в списках «самих-самих»? Тому не ведіться на рекламу, а краще перевіряйте через TripAdvisor.
- Коли кажуть, що у французів погано з англійською — не жартують. Особливо — у маленьких містах. Згадуйте шкільні уроки французького і запасайтеся розмовником.
