Група дослідників з Великобританії, США та Китаю прийшла до висновку, що просо є тією самою культурою, завдяки якій люди, які початково займалися виключно полюванням і збиранням, перейшли до землеробства. Це сталося в Китаї приблизно 10000 років тому, розповіли вчені, виступаючи з доповіддю на археологічному форумі в Шанхаї. Коротко про їх висновки повідомляє агрегатор наукових новин EurekAlert.
На думку дослідників, після одомашнення проса на територіях Північного Китаю і Внутрішньої Монголії цей злак почав з’являтися по всій Євразії. Його поширенню посприяли племена, що кочували по континенту з 2500 по 1600 роки до нашої ери. Вчені впевнені, що просо було вибрано ними в якості основної землеробської культури завдяки своїй невибагливості.
Археологи наполягають, що просо допомогло древнім народам забезпечити продовольчу безпеку. Сталося це багато в чому завдяки тому, що урожай можна збирати через 45 днів після посіву. Приміром, урожай рису можна збирати лише після ста днів. Подібна закономірність дозволила людям «осісти», а потім і почати вирощувати різні культури, нагромадивши надлишки проса і використовуючи їх для прожитку.
Згодом народи, що приступили до вирощування кількох культур, змогли завершити перехід від полювання і збирання до землеробства і почати розвиватися, спираючись на сезонне вирощування різних злаків.
