3 січня 2022 року Сестри служебниці Непорочної Діви Марії під проводом с. Софії Лебедович, генеральної настоятельки, провели зустріч онлайн на платформі ZOOM, на якій обговорили перебіг беатифікаційного процесу слуги Божого о. Єремії Ломницького, ЧСВВ, першого ректора Станіславівської семінарії та співзасновника згромадження Сестер служебниць Непорочної Діви Марії.
На ZOOM-конференції були присутні відповідальні особи: з «Місії Постуляційний центр УГКЦ» – о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, та с. Ореста Боршовська, СНДМ, о. Віталій Токар, нотар процесу з Івано- Франківської Архиєпархії, Протоархимандрит ЧСВВ о. Генезій Віомар та Протоігумен з України, о. Йоан Школик, ЧСВВ, с. Любомира Надич, постулятор, а також Генеральна управа,
Провінційні настоятельки та делеговані сестри з різних провінцій нашого Згромадження. На зустрічі були запропоновані та узгоджені кроки у справі поширення святості отця Єремії Ломницького. Зокрема у парафіяльних спільнотах будемо подавати інформацію про о. Єремію, заохочувати людей до молитви за Його прославу, а також будуть проведені деякі заходи: конференції, місії, літні табори в його честь та спомин. Важливо, пам’ятати постать о. Єремії як ревного душпастиря, який дбав про виховання серця людини, місіонаря, який був чутливий до болів власної Церкви і народу та відкритий до інших, адже неодноразово, на доручення Праведного Митрополита Андрея Шептицького він відвідував вірних греко-католиків у Росії.
Заохочуємо вірних молитися через посередництво Слуги Божого о. Єремії Ломницького, який горів любов`ю до Бога та ближнього і, будучи в’язнем Російського царського режиму, став мучеником за віру та католицьку Церкву.
Слід згадати, що 5 квітня 2009 в Івано-Франківській Архієпархії, був відкритий Беатифікаційний процес Слуги Божого о. Єремії Ломницького, ЧСВВ, першого ректора Станіславівської семінарії та співзасновника Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Щоб завершити процес завершити в Україні та передати його до Апостольської Столиці, ще потрібно більше поширювати інформацію про життя о. Єремії та заохочувати наших вірних до молитов через його заступництво.
Історично-біографічна довідка:
Отець Єремія Ломницький, ЧСВВ, співзасновник згромадження Сестер служебниць Непорочної Діви Марії народився 8 лютого 1860 р. в селі Кавсько, на Львівщині, як найстарший син у священичій сім’ї о. Михайла Ломницького та Марії з роду Гащиць. На хрещенні дістав ім’я Іван на честь св. Івана Золотоустого.
В роках 1870-1876 навчався в Львівській а відтак у реальній гімназії в місті Дрогобич. Своє навчання продовжував у вчительській семінарії у Львові. По її закінченні працював на посаді вчителя. Від дитинства відчував Божий поклик, тому вже у вересні 1882 р. вступив до новіціяту отців Василіян, прийнявши чернече ім’я Єремія.
У січні 1886р. прийняв тайну священства з рук Перемиського єпископа Івана Ступницького. У травні 1887 р. у Добромилі склав професію вічних обітів. У роках 1889-1891 доповняв свої студії, навчаючись у Краківській єзуїтській колегії. Там отримав спеціалізацію з морального богослов’я.
Вже у 1889 р. о. Єремія разом з о. Ю. Дацієм і двома оо. єзуїтами був організатором першої народної місії в Галичині в Городку над Дністром. Відтак після повернення з Кракова виконував обов’язки вчителя української мови та історії молодих монахів у Добромилі. З цього часу розпочав активну місіонерську діяльність по теренах Галичини.
Від самого початку позискав собі славу доброго проповідника. Його слова були доступними для простого люду водночас наповненими глибоким богословським змістом. О. Ломницький так чудово володів словом, що селяни поміж собою називали його «Золотоустим проповідником».
Протягом свого життя був провідником 51 народних місії. Крім цього плідно працював в ділянці видавничій як співредактор молитовника для молоді п.з. «Гостинець», який в Галичині осягнув тираж 190 тисяч примірників. Був також автором численних статей у часописах «Богословський вісник» і «Місіонар» та співорганізатором громадського і церковного життя.
У травні 1891 р. в с. Жужель Перемиської єпархії, де о. Єремія був провідником місії, зголосилося кілька місцевих дівчат з бажанням допомогти їм вступити до монастиря. Ця подія стала поштовхом до заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії з метою виховної і харитативної праці серед населення сіл і містечок західної Галичини.
Від самого початку був духовним провідником, повірником і опікуном сестер. Для них влаштовував конференції і реколекції. Своїм апостольським запалом заінспіровував сестер до глибокого духовного життя та професійного всестороннього приготування необхідного для здійснювання місійних завдань.
Інтересувався щиро кожною, називаючи їх часто своїми духовними дітьми. Сестри обдаровували його великим довірям. Був для них великим авторитетом. Служив їм радою навіть тоді, коли вже не міг займатися ними безпосередньо.
В роках 1907-1915 виконував обов’язки ректора Станіславівської духовної семінарії, одночасно був викладачем пасторального богословя, реторики, гомілетики, катехитики та методології. Тішився великим довірям і авторитетом серед студентів.
З 1904 по 1908 з доручення Митрополита Андрея Шептицького здійснив декілька поїздок до Росії з метою привернути увагу російського уряду до становища УГКЦ на Холмщині і Підляшшю та у Росії.
24 січня 1915р. був арештований у Станіславові російськими військами та 5 лютого вивезений на заслання в м. Самбірськ. Там, протягом короткого часу здобув собі повагу серед місцевого населення. Помер на засланню 3 липня 1916 р.
Повідомила с. Боніфатія Дяків
