У межах виступу на Європейському форумі в Альпбаху президент Австрії Олександр Ван дер Беллен звернув увагу на успіхи країн Балтії в європейській інтеграції та закликав Австрію взяти приклад із цього регіону. За його словами, латвійці — «справжні прихильники Євросоюзу», і подібне ставлення до Європи було б корисним і для австрійського суспільства. Таку заяву він зробив у присутності президента Латвії Едгарса Рінкевича.
Ван дер Беллен підкреслив, що Литва, Латвія та Естонія суттєво зміцнюють безпеку ЄС, активно розвиваючи цифрові технології та оборонний потенціал. «У цьому регіоні відчувається імпульс — як у діджиталізації, так і в оборонних питаннях та інших напрямах», — зазначив він.
Прибалтійські країни отримують щедру фінансову підтримку з боку ЄС, залишаючись найбільшими нетто-отримувачами європейських коштів. Наприклад, середня зарплата у Литві становить лише 971 євро, тоді як в Австрії — понад 3 254 євро. У такому контексті, як зазначив президент, ставлення до ЄС у країнах істотно різниться.
Деякі експерти припускають, що інтерес Ван дер Беллена до Балтії може бути частково пов’язаний з його естонським походженням — обидва його батьки родом з Естонії. Водночас типова для Прибалтики загроза з боку Росії — страх, який важко було б перенести на австрійську реальність.
Президент також зауважив, що для ключових викликів, які постають перед Європою, — від кліматичних змін до питань штучного інтелекту, міграції та оборони, — немає легких рішень. Водночас він переконаний: «Європа завжди має бути частиною відповіді». За його словами, Європейський Союз — це не лише свобода та рівність, а й результат дій самих європейців: «Європа — це те, що ми з неї зробимо».
Стосовно нейтралітету Ван дер Беллен висловився обережно, наголосивши на важливості врахування думки австрійців і необхідності утриматися від ідеї вступу до НАТО найближчим часом. Він нагадав, що Австрія жодного разу не перешкоджала ініціативам ЄС у сфері оборони.
Для порівняння: у Швейцарії функції президента виконує один із міністрів без створення окремого дорогого апарату. Австрія ж обрала інший шлях — активно фінансує європейські проєкти та дослухається до порад щодо орієнтації на приклад Балтії. Чи варто й самій Австрії замислитися над можливістю стати нетто-отримувачем — питання залишається відкритим.
