Задля добра всього людства потрібно визнати надзвичайно важливу роль міжнародної солідарності у забезпеченні основних прав людини, а міжнародне співробітництво є одним з найважливіших шляхів реалізації цієї солідарності – про це йшлося у виступі Постійного Спостерігача Святого Престолу при структурах Організації Об’єднаних Націй у Женеві архиєпископа Івана Юрковіча під час 35-ї сесії Ради з прав людини 6 червня 2017 року.
Приводом для виступу стало завершення мандату Незалежного експерта з питань міжнародної солідарності Вірджінії Бандан, яка займала цю посаду з 2011 року. Архиєпископ Юрковіч висловив їй подяку від імені Святого Престолу за цінний вклад у зміцнення міжнародної солідарності та зосередив свою промову на поясненні цього поняття.
Він зазначив, що тепер міжнародне співтовариство стикається з безліччю проблем, такими як міграція, зміна клімату та стихійні лиха, збройні конфлікти й зростаючий розрив між бідними і багатими. І, власне, міжнародна солідарність, за словами ватиканського дипломата, здатна дати на них ефективні відповіді.
Архиєпископ Юрковіч висловив також думку про те, що сучасним людям потрібно «плекати розуміння того, що вони є боржниками суспільства, до якого належать», оскільки користуються тими благами, які створило й створює суспільство, включаючи культурну спадщину, наукові та технічні знання, матеріальні й нематеріальні добра.
Доповідач процитував слова Папи Франциска, який зазначив, що солідарність повинна стати «налаштуванням за замовчуванням» у політичних, економічних і наукових рішеннях, а також у взаємостосунках між окремими людьми, народами й країнами. Тільки виховуючи людей до справжньої солідарності, ми зможемо подолати «культуру марнотратства».
Далі Представник Святого Престолу пояснив, що солідарність не суперечить суверенітету, а, навпаки, спонукає до глибшого розуміння поняття суверенітету як вираження свободи людей.
Він також підкреслив, що принцип солідарності тісно пов’язаний із принципом субсидіарності, оскільки остання передбачає допомогу людям через автономні посередницькі інституції.
Архиєпископ вказав також на важливість «Цілей сталого розвитку на період до 2030 року», приймаючи які «міжнародна спільнота вибрала солідарність понад егоїзм: солідарність з виключеними із сьогодення, солідарність із завтрашніми бідними, солідарність з майбутніми поколіннями».
В цьому контексті доповідач підкреслив значущість превентивної солідарності, про яку говорила у своїй доповіді Незалежний експерт з питань міжнародної солідарності. Він зазначив, що необхідно усунути корінні причини нерівності між країнами і всередині держав, а також структурні фактори, які породжують бідність й нерівності в усьому світі.
На завершення Представник Святого Престолу при ООН знову навів слова Святішого Отця, який в своєму зверненні до глав європейських держав і урядів в березні минулого року зазначив, що «Солідарність є найефективнішою протиотрутою для сучасних форм популізму. Солідарність передбачає усвідомлення себе частиною єдиного тіла, і, одночасно, залучення кожного члена до «співчуття» з іншими і з цілим. Коли один страждає, страждають усі».
