У Варшаві відбувся симпозіум «Концепція держави у перспективі вчення кардинала Йозефа Рацінґера – Бенедикта XVI».
Приводом стало 90-річчя Папи на відпочинку. Зустріч пройшла під егідою Польської єпископської конференції, ватиканського фонду «Й. Ратцінґер – Бенедикт XVI» , польського президента і католицького інформаційного агентства KAI.
У спеціальному посланні учасникам Папа Франциск підкреслює, що це починання «направлене на заслужене визнання праць» його попередника. Святий Отець висловлює сподівання, що ця зустріч «буде сприяти оновленню шанобливого і плідного діалогу між державою і Церквою з огляду на творення цивілізації любові». Учасникам варшавського симпозіуму направив послання і Папа Бенедикт. «Обрана тема, — пише він, — спонукає державні і церковні влади разом обговорювати питання, важливі для майбутнього нашого континенту. Зіставлення радикальних атеїстичних концепцій держави і виникнення радикальної релігійної держави всередині ісламістських рухів ведуть нашу епоху до вибухонебезпечної ситуації, наслідки якої ми відчуваємо на собі щодня. Ці види радикалізму вимагають невідкладного розвитку переконливої концепції держави, що включає відповідь на ці виклики та їх подолання. В муках останнього п’ятдесятиліття, в особі єпископа і свідка кардинала Вишинського і святого Папи Йоана Павла II, — пише на закінчення Бенедикт XVI, – Польща подарувала людству дві великі особистості. Вони не тільки міркували над цим питанням, але і були носіями страждань та живого досвіду, а тому продовжують вказувати дорогу до майбутнього».
Президент фонду «Й. Рацінґер – Бенедикт XVI» отець Федеріко Ломбарді відкрив симпозіум вступною доповіддю, підкресливши тверді переконання Бенедикта XVI: «Справжній фундамент, найміцніша гарантія порядку, здатного захистити гідність і цінність людської особистості, полягає у визнанні людським розумом істинності об’єктивного морального порядку, заснованого в кінцевому рахунку на творчому розумі Бога. Таким чином, заперечення або забуття Бога, маргіналізація релігії у громадському житті і всякої трансцендентної перспективи в культурному житті насправді породжує вкрай негативний процес і серйозні ризики для суспільного життя і для захисту гідності кожної людини».
