85 років тому відбулася перша хвиля розстрілів української інтелігенції. Тоді, у далекому 1934 році протягом 15-17 грудня, в рамках Ленінградського справи, розстріляли Григорія Косинку, Костя Буревія, Дмитра Фальтковского і багатьох інших представників української інтелігенції. Про це у своєму блозі пише історик і політолог Віктор Таран.
Політолог відзначає, для нього особисто найстрашніше в цій історії те, що їх друзі, серед яких зокрема були Підмогильний і Плужник, сприйняли їх смерть як щось неминуче. Більше того – вони далі спокійно чекали, коли за ними прийде ЧК. Вісь саме ця пасивна неминучість найбільше вражає і пригнічує. Люди просто опустили руки в самий невідповідний момент.
На думку Віктора Тарана, коли почалися перші несправедливі арешти і переслідування, то потрібно об єднуватися і боротися, відразу чинити супротив репресивній системі, яка починала натирати обертів. До речі, цей кейс, як не дивно, є актуальним і зараз.
