«У чому полягав “секрет” Матері Терези? Це, без сумніву, не є жодним секретом, бо ми його щойно вголос прочитали в Євангелії: “Направду кажу вам, все що ви зробили одному з найменших, ви мені зробили”. Мати Тереза відкрила в бідних обличчя Христа, “Який задля нас став убогим, щоби збагатити нас Своєю убогістю”, та відповіла на Його безмежну любов своєю безмежною любов’ю до бідних», – сказав кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Апостольської Столиці, у проповіді під час подячної Святої Меси за канонізацію Матері Терези, яку він очолив на площі Святого Петра у Ватикані у понеділок, 5 вересня 2016 р., в день, коли припадає річниця її відходу до вічності та літургійний спомин, вперше, як святої.
Промовляючи до паломників, що зібралися на подячне богослужіння, один із найближчих співробітників Святішого Отця зазначив, що свята Тереза з Калькутти добре знала, що «одна з найпронизливіших форм бідності» полягає в думці про те, що тебе ніхто не любить, що є видом бідності, що «зустрічається також і в багатших країнах та родинах, також і серед осіб, що належать до категорій, що мають засоби і можливості». У цьому контексті вона називала «найбіднішими з-поміж убогих» ненароджених дітей, над якими нависла загроза аборту, адже вони «більше від будь-яких інших людей є залежними від любові й опіки матері та захисту з боку суспільства».
«В ній відкриваємо те щасливе й невіддільне поєднання між героїчним практикуванням милосердної любові та ясністю у звіщенні істини, бачимо постійну активність, підтримувану глибиною споглядання, таїнство добра, невтомно здійснюваного в покорі, що є плодом любові, яка завдає болю», – сказав кардинал Паролін, посилаючись на слова Матері Терези, сказані під час отримання Нобелівської премії в 1979 році:
«Для нас дуже важливо зрозуміти, що любов, для того аби бути справжньою, повинна боліти. Ісусові було боляче любити», – казала вона, звертаючись до присутніх на церемонії та майбутніх доброчинців: «Я не хочу, щоб ви мені давали з надлишку, але щоб давали так, аби вам заболіло».
«На мою думку, – зауважив проповідник, – ці слова є немовби порогом, переступивши через який, входимо у безодню, якою було огорнуте життя святої, в ті висоти й глибини, які є важкодоступними для досліджування, тому що проходять поруч страждань Христа, Його безумовного дару любові, глибочезних ран, яких Він мусів зазнати».
Джерело:
