Пастирський лист єпископату з приводу річниці трагічних подій на Волині та у Східній Галичині

Дорогі Священики та Богопосвячені Особи!

Возлюблені у Христі Брати і Сестри! У неділю, 10 липня цього року вже вкотре згадуватимемо річницю трагічних подій кривавої неділі 11 липня 1943 року, які є символом злочинів на Волині та у Східній Галичині.

Нехай Літургійна молитва, яку заноситимемо до Господа у цей особливий час Ювілейного Року Божого Милосердя, буде для нас поштовхом до того, щоб схилитися над гробами братів і сестер, які невинно загинули, або були замордовані. Вони через хрещення були занурені у смерть Христа, яка не є закінченням життя, але як віримо і сповідуємо, є лише переходом до нового, кращого життя, а наша розлука з ними є тільки тимчасова.

Згадуючи події, вписані в історію народів, які століттями є сусідами, а особливо поляків та українців, пригадаймо фрагмент спільної Декларації від 28 червня 2013 року, яка була підписана у Варшаві очільниками Римсько-Католицької та Греко-Католицької Церкви з Польщі та України. Напередодні сімнадцятої річниці Волинської трагедії пастирі Церкви, які своїми підписами підтвердили дану Декларацію, написали: «Прагнемо вшанувати пам’ять невинно загиблих, попросити пробачення в Бога за вчинені злочини і закликати всіх українців і поляків як у Польщі, в Україні, так і в цілому світі, до відваги відкрити серця та розум для взаємного прощення і примирення.»

Доповненням цього нехай будуть також слова святого Йоана Павла ІІ, який сказав: «Нехай через очищення історичної пам’яті всі будуть готові ставити вище те, що єднає, ніж те, що ділить.» Слова великого Папи є для нас найкращою підказкою для того як має виглядати шлях поєднання. Дорога примирення є одна – це дорога правди, адже правда єднає, а неправда ділить.

У тому ж дусі звертаюся до Вас, Брати і Сестри: «Віддаймо честь тим, які прийняли несподівану і наглу смерть. Вшануймо тих, які ризикували життям, рятуючи близьких від смерті, або ж в інший спосіб ставали на їхню оборону під час драматичних подій на Волині.»

Прошу також, щоб ми крім молитви, дбали про місця пам’яті –кладовища і братні могили. Багато з них є вже відкриті і впорядковані, але є й такі, які ще потребують гідного увіковічення. Відшуковуючи такі місця, постараймося, щоб на них був хрест – знак віри, любові і пробачення.

У дусі поєднання і пробачення у спільноті Церкви молімося: «Заради Його тяжких страждань, будь милосердний до нас і цілого світу», особливо до тієї частини світу, де бракує любові до ближнього, а серцями людей керує зло, яке несе смерть і знищення.

Роздумуючи над історією наших братів і сестер, просімо: «Вічне спочивання дай померлим, Господи, а світло віковічне нехай їм світить». Амінь.

Львів, 8 липня 2016 року

№ 33 / 2016

Архієпископ Мечислав Мокшицький

Митрополит Львівський,

Голова Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

one + thirteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh