Зустріч Папи Франциска з вірними на площі Святого Петра у Ватикані

«Внебовзяття Пречистої Діви Марії – це велике таїнство, яке стосується кожного з нас та нашого майбутнього», – сказав Папа Франциск, зустрівшись опівдні, 15 серпня 2016 р., з вірними, які зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, аби з нагоди урочистості Внебовзяття Пречистої Діви Марії проказати разом з Наступником святого Петра молитву «Ангел Господній».

Коментуючи єва

нгельську розповідь про те, як Марія «пустилася швидко в гірську околицю», поспішаючи з допомогою до своєї родички Єлизавети, Святіший Отець зауважив, що протягом Свого життя Богородиця неодноразово проходила через гірську місцевість, аж до Голготи. А сьогодні споглядаємо Її сходження на «Божу гору», перехід «через поріг небесної батьківщини».

«Вона була першою, що увірувала в Божого Сина, та є першою з-поміж нас, що взята до неба з тілом і душею. Вона першою прийняла та пригорнула в обіймах Ісуса, коли Він був дитиною, і є першою, кого Він прийняв у Свої обійми, вводячи у вічне Царство Отця. Марія, покірна і проста дівчина із непомітного села на околицях римської імперії, саме через те, що прийняла Євангеліє та ним жила, введена Богом у вічне перебування поряд із троном Сина. Саме так Господь скидає могутніх з престолів та підносить вгору смиренних», – сказав Папа.

За словами Наступника святого Петра, Внебовзяття – це таємниця, яка стосується кожного з нас і нашого майбутнього, адже Марія «випереджує нас на дорозі, на яку ступили ті, що через Хрищення пов’язали своє життя з Ісусом». Таким чином, це свято передвіщає «нове небо і нову землю», перемогу воскреслого Христа над смертю та «остаточну поразку лукавого». «Ось чому ликування смиренної дівчини з Галилеї, записане в пісні “Величай, душе моя…”, стає піснею всього людства, яке втішається, бачивши, як Господь схилився над всіма чоловіками і жінками, покірними створіннями, забираючи їх із Собою до неба», – сказав Святіший Отець, додаючи:

«Пісня Марії спонукує нас також згадати про численні болісні ситуації сьогодення. Зокрема, про ті, в яких перебувають жінки, обтяжені тягарями життя і драмою насильства, жінки-невільниці самоуправства могутніх, дівчатка, змушувані до нелюдяної праці, жінки, змушені тілом і душею уступати жадібності чоловіків. Нехай же і в них якнайшвидше розпочнеться життя в мирі, справедливості, любові та очікуванні того дня, коли вони нарешті відчують, що їх тримають руки, які не принижують, але з ніжністю підводять та провадять дорогою життя аж до неба».

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

twelve + three =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh