Папа: Віру і мораль дедалі краще розуміємо, прямуючи вперед

Божий люд завжди прямує вперед, поглиблюючи свою віру. Це підкреслив Папа Франциск під час ранкової проповіді у четвер, 11 травня 2017 р., коментуючи уривок з Діянь Апостолів, в якому святий Павло представляє історію спасіння від виходу ізраїльського народу з Єгипту аж до Ісуса.

Святіший Отець підкреслив, що «Бог дав пізнати Себе в історії», та Його спасіння має «велику» й «довгу історію». Спасіння, звершене Ним – це «шлях до повноти часів», яким прямують «і святі, і грішники». Господь «провадить Свій люд через радісні й важкі хвилини, через свободу й рабство, але – до повноти», до зустрічі з Собою. І, врешті, приходить Ісус…

Але, як зауважив Папа, справа не скінчилася з Ісусом, адже Він «залишив нам Святого Духа», Який «пригадує нам послання Ісуса й допомагає його зрозуміти». Тобто, разом з Ним «починається другий шлях», й Церква під проводом Святого Духа «прямує вперед, разом з багатьма святими й багатьма грішниками, прямує між благодаттю та гріхом». Завданням цього шляху є «зрозуміти, поглибити знання Ісуса, поглибити віру», а також краще «зрозуміти мораль і заповіді». Тож не дивно, що деякі речі, які «якийсь час тому вважалися нормальними», сьогодні називаємо «смертним гріхом»

«Наприклад, рабство. Коли ми ходили до школи, то нам розповідали про те, як поводилися з рабами, як їх привозили з одного місця, продавали в іншому, продавали й купували в Латинській Америці… “Це смертельний гріх”, – кажемо сьогодні. А тоді говорилося, що ні. Дехто вважав, що це можна чинити, бо ці люди, мовляв, не мають душі. І потрібен був певний шлях, аби краще зрозуміти віру, щоб краще зрозуміти мораль», – сказав Наступник святого Петра, додаючи, що хтось може сказати: «Дякувати Богові, сьогодні немає рабів». Такому він відповідає: «Є ще більше, ніж тоді! Але сьогодні ми принаймні знаємо, що це гріх».

Святіший Отець зазначив, що такий поступ відбувся й у тому, що стосується смертної кари, яка колись вважалася чимось нормальним, а сьогодні говоримо, що вона недопустима.  Це стосується також так званих «релігійних війн».

Посеред цього поглиблення віри та моралі, як зауважив далі Папа, зустрічаємо «чимало святих: святих, яких усі ми добре знаємо, і також прихованих святих». Церква, за його словами, «переповнена прихованими святими», й саме завдяки цій святості «прямуємо вперед до повноти часів, коли Господь прийде наприкінці, аби бути всім у всіх». Отож, «Господь Бог бажає давати Себе пізнавати Своєму людові саме в дорозі».

«Божий люд завжди перебуває в дорозі», – наголосив проповідник, звертаючи увагу на те, що зупинитися означає «більше не поглиблювати свою віру та любов, не очищувати душу». Крім того, існує «третя повнота часів», якою є «наша особиста», до якої кожен з нас дійде у відповідний момент життя, та мусітиме стати перед Господом. Ісус дає нам Святого Духа, «аби ми могли прямувати вперед», кожен з нас «до особистої повноти часів».

Підсумовуючи, Святіший Отець також зазначив, що також і в контексті сповіді слід себе запитувати про те, чи усвідомлюємо, крім сорому за свої гріхи, те, що «цей крок – це крок на шляху до повноти часу». Адже просити прощення у Бога «не є чимось автоматичним».

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

eight − 6 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh