«В якому значенні християнська благовість є доброю новиною для народів Африки?». Відповідь на це запитання Папа Франциск шукав у своєму слові, зверненому до делегації Organization of African Instituted Churches (Організації Церков, Заснованих в Африці), яка об’єднує різні християнські деномінації, що зродилися ще в колоніальний період. Це спільноти протестантського характеру, які розвинулися, сформувавши притаманні форми духовності й устрою.
Нездійснені обіцянки прогресу
Святіший Отець, вперше в суботу, 23 червня, приймаючи представників цієї організації, подякував їм за готовність зав’язувати тісніші стосунки з Католицькою Церквою. Він зауважив, що ці спільноти протягом своєї «відносно короткої історії», були позначені періодом боротьби за незалежність і подальшими зусиллями, спрямованими на те, щоб збудувати суспільства, що «характеризуються справедливістю й миром» та спроможні «захистити гідність розмаїття африканських народів».
«На жаль, – зазначив Папа, – обіцянка прогресу й справедливості, вміщена в цьому процесі визволення не завжди була дотримана, й багато країн ще досі далекі від миру та економічного, суспільного та політичного розвитку, який огорнув би всі сфери та надав всім громадянам умови для життя й відповідні можливості».
Існуючі виклики також стосуються труднощів, які зустрічають різні Церкви у здійсненні своєї місії «євангелізації, примирення і надання гуманітарної допомоги». «Зокрема, – додав Святіший Отець, – ви усвідомлюєте величезний виклик, який полягає в тому, щоб забезпечити стабільність, освіту та можливості працевлаштування для молоді, що становить значну частину африканських суспільств».
Відповідь Євангелія на виклики
«Фундаментальне запитання, на яке ми повинні відповісти, наступне: в якому значенні християнська благовість є доброю новиною для народів Африки?», – вів далі Папа, відповідаючи: «Перед обличчям відчаю злиденних, розчарування молоді, волання болю похилих віком і страждаючих, Євангеліє Ісуса Христа, якщо його передавати й жити ним, перекладається у досвід надії, миру, радості, гармонії та єдності».
За словами Святішого Отця, якщо ми переконані, що проблеми легше вирішити, вдаючись до «людських, культурних і матеріальних ресурсів континенту», то завданням християн є супроводжувати «всі зусилля, спрямовані на те, щоб сприяти мудрому й моральному використанню цих ресурсів». Особливо невідкладним є спільне заанґажування в те, щоб «підтримувати мирні процеси на різних теренах конфліктів», а також необхідність «конкретних форм солідарності з потребуючими».
«Більше, ніж будь-коли раніше існує необхідність того, щоб християни навчилися разом трудитися задля спільного блага. Хоч між нами існують значущі відмінності щодо питань богословської та еклезіологічної природи, існує також чимало сфер, в яких провідники та вірні різних спільнот християнської сім’ї можуть встановити спільні цілі й трудитися для добра усіх», – наголосив Папа.
Спільність цінностей
Глава Католицької Церкви звернув увагу на те, що африканські народи відзначаються «глибоким релігійним чуттям, відчуттям Бога-Творця і духовного світу». Хіба такі цінності, як родина, любов до життя, діти як Божий дар, пошана до похилих віком, – запитує він, – не притаманні всім нам, християнам? Саме вони, за його словами, можуть стати відправною точкою для того, щоб «висловлювати солідарність через міжособистісні та суспільні взаємини».
Сприяти мирному співіснуванню
«Особливим завданням християн в африканських суспільствах, – підсумував Папа, – є сприяти співіснуванню етнічних груп і представників різних традицій, мов та релігій, а виконання цього завдання часто зустрічає перешкоди, спричинені великою взаємною ворожістю. Також і через це, – сказав він, – хочу заохотити до інтенсивніших зустрічей та екуменічного діалогу між нами та з усіма Церквами».
