Молитися з вірою, витривало та сміливо, як цього навчає Ісус, заохотив Папа Франциск під час ранкової Святої Меси в понеділок, яку він присвятив людям, які зазнаючи економічних труднощів, викликаних пандемією в світі.
В ці дні, які дуже потребують молитви, замислімося над тим, чи молимося з вірою, витривало та сміливо, дійсно уповаючи на Господа, Який не розчарує? До таких роздумів скерував вірних Святіший Отець, роздумуючи в проповіді під час Святої Меси в понеділок, 23 березня 2020 р., над євангельською розповіддю про оздоровлення сина царського урядовця.
Євхаристійну молитву цього ранку Глава Католицької Церкви пожертвував за тих людей, які страждають від економічної кризи, викликаної спалахом коронавірусної інфекції. «Молімося сьогодні за людей, – заохотив він, – які через пандемію починають відчувати економічні проблеми, бо не можуть працювати, що відбивається на сім’ї».
Молитися з вірою
На сторінках Євангелії від Івана зустрічаємо батька, що просить Ісуса про оздоровлення хворого сина. Ісус зганив людей, які його слухали, мовляв, «як не побачите знаків, то не увіруєте», але цей придворний, «замість того, щоб змовчати», підходить до Учителя й наполягає: «Господи, спустись, поки не померло моє дитя!» – на що Ісус відповів: «Іди, твій син живе!».
Святіший Отець звернув увагу на те, що «справжня молитва» вимагає трьох речей, першою з яких є віра. Бо дуже часто «молитва є лише усною», випливає з уст, але не із серця. Можемо згадати іншого батька, який на зауваження Ісуса про те, що «все можливе тому, хто вірує», просив зміцнити його віру: «Вірую, Господи, але допоможи моєму невірству».
«Слід молитися з вірою. І тоді, коли молимося поза храмом, і коли приходимо сюди, де перебуває Господь: чи маю віру, чи це лише звичка? Ми повинні бути уважними в молитві: не впадати у звичку, не усвідомлюючи про присутність Господа, не усвідомлюючи, що розмовляю з Господом, а Він здатен вирішити проблему. Першою умовою справжньої молитви є віра», – наголосив Папа.
Молитися витривало
Другою умовою, як зазначив далі проповідник, є витривалість. Ісус розповів притчу про чоловіка, який прийшов до приятеля опівночі, просячи хліба, й наполегливо стукав до його дверей. Можна сказати, що «витривалість і віра крокують пліч-о-пліч», бо якщо вірю, то впевнений, що Господь дасть те, про що прошу…
«І якщо Господь змушує тебе зачекати, то стукай, стукай, і врешті, Господь дасть Свою ласку. Однак, Господь не робить це для того, щоб зацікавити нас Собою, мовляв, “нехай почекає”… Він це чинить для нашого добра, щоб ми серйозно ставилися до справи. Щоб ми серйозно ставилися до молитви, а не поводилися як папуги», – мовив Святіший Отець, підкреслюючи зв’язок між витривалістю та вірою.
Молитися відважно
Врешті, третьою рисою справжньої молитви, якої, за словами Папи, від нас очікує Господь, є мужність. Як приклад, він навів поведінку Мойсея, що заступався перед Богом за невірний люд, сміливість Авраама, коли той «вів переговори» з Богом за порятунок Содоми. «Ця чеснота мужності дуже потрібна. Не лише в апостольській діяльності, але також в молитві», – сказав Папа, підсумовуючи:
«Віра, витривалість і мужність. В ці дні, коли необхідно молитися, молитися якомога більше, замислімося, чи молимося саме так: з вірою в те, що Господь може втрутитися, витривало та сміливо. Господь не розчарує, Він не розчаровує. Він може змусити почекати, Він має Свій час, але не розчаровує».
