Корупція, що руйнує особистість, радикалізм, який притягає тих, які не мають перспектив, трайбалізм, який сіє ворожнечу серед одного народу. Про ці проблеми, відповідаючи на запитання молоді, говорив Папа Франциск, відклавши набік заздалегідь приготований текст. Зустріч з молоддю, що відбулася 27 листопада 2015 р. вранці на стадіоні «Казарані» в Найробі, була останньою великою зустріччю в Кенії. Після неї Глава Католицької Церкви ще мав приватну зустріч з місцевим єпископатом, а після короткого відпочинку в Нунціатурі, відлетів до Уганди.
Можливо, запитання про наболілі проблеми та про те, як їх зцілити, контрастували з атмосферою свята, яке панувало у спорткомплексі, переповненому юнками й дівчатами, але вони стали нагодою для Святішого Отця промовити до глибини сердець тих, кого він називає запорукою майбутнього. «Життя повне труднощів, – сказав він, – але існують два підходи до труднощів: або дивимося на них, як на щось, що блокує, або ж вони є дійсною нагодою. Вибір за вами: чи труднощі є для мене шляхом знищення чи нагодою перемогти свій стан, ситуацію, в якій перебуває родина, спільнота, країна…».
Говорячи про проблему трайбалізму, тобто ворожнечі між племенами, Папа зауважив, що він починається із рук, прихованих за спиною, які стискають каміння, приготоване для того, аби жбурляти ним у іншого, а долається – простягненою для привітання рукою, слуханням та серцем. Отож, «почувши вухами» відповіді на запитання про те, якою є культура та звичаї ближнього, чому його плем’я має ті чи інші звичаї, «відкриваємо своє серце та простягаємо руку, щоб підтримати діалог». «Якщо ви не спілкуєтеся між собою, якщо не слухаєте одні одних, то завжди існуватиме трайбалізм, що є немовби хробаком, який підточує суспільство», – наголосив він.
Говорячи про корупцію, Святіший Отець вже вкотре наголосив, що «корумпована людина не живе в мирі». Він зазначив, що ця проблема стосується не лише політики, але всіх інституцій, і «навіть у Ватикані трапляються випадки корупції». Корупція – це щось, «що проникає всередину», вона, «немов цукор – солодка, нам подобається», і важко зупинитися, а надмір цукру може призвести «до діабету».
«Щоразу, коли погоджуємося на конверт, на хабар, щоразу, коли цей конверт приймаємо і кладемо його до кишені, руйнуємо своє серце, руйнуємо свою особистість, руйнуємо свою батьківщину», – сказав Наступник святого Петра, ще раз наголосивши: «Корупція не є шляхом життя, вона є стежкою смерті!».
Відповідаючи на запитання про використання засобів комунікації, Папа наголосив, що «першим засобом комунікації є слово, жест, усмішка», ним є ставати близькими до бідних та відкинених. «Ці жести комунікації є заразнішими, ніж будь-яке телебачення», – сказав він, переходячи до теми вербування молоді до різних екстремістських рухів.
«Перше, що ми повинні зробити, аби запобігти тому, щоб молоду людину завербували чи вона сама шукала такої можливості, є надати їй освіту та працю. Якщо молода людина не має праці, то яке майбутнє її чекає? З цього приходить ідея піддатися вербуванню. Якщо молода людина не має можливості отримати освіту, навіть оту найнеобхіднішу для виконання невеликих завдань, то що їй залишається робити?» – зауважив Святіший Отець, додаючи, що такий стан речей є «суспільною загрозою», яка виходить за межі окремої країни, адже залежить «від міжнародної системи, яка часто не є справедливою, поставивши в центрі економіки не людську особу, а ідола-гроші».
Відповідаючи на запитання про те, як зрозуміти, що «Бог є нашим Батьком», та відчути Його присутність серед життєвих проблем, Папа іитягнув з кишені дві речі, зазначаючи, що завжди носить з собою те, що допомагає «не втрачати надію». Це були вервиця та дерев’яна складана іконка зі стаціями Хресної дороги, «історії Божої поразки».
«Існує лише однин спосіб, – пояснив він, – споглядати на Божого Сина. Бог видав Його, аби всіх нас спасти. Бог дозволив знищити Себе на хресті. І коли приходить хвилина, якої ви не розумієте, коли приходить розпач і здається, що на нас падає світ, поглянь на розп’яття! Там – Божа поразка, знищення Бога. Але там також – виклик для нашої віри, яким є надія. адже історія не завершилася цією поразкою: прийшло Воскресіння, яке всіх оновило».
Інше запитання стосувалося стану молоді, яка ніколи не зазнала родинного тепла, на що Святіший Отець вказав на золоте правило: щоб намагатися давати іншим те, чого ми самі не отримали та захищати сім’ю, адже всюди є покинуті діти чи самотні похилі віком. «Якщо ви не отримали зрозуміння, будьте вирозумілі до інших, – закликав він. – Якщо ви не отримали любові, любіть інших. Якщо ви відчули біль самотності, наблизьтеся до тих, хто самотній. Плоть зцілюється плоттю. Бог втілився, щоб нас зцілити, тож і ми робімо це для інших».
Джерело:
