Період Великого Посту – це нагода наблизитися до Ісуса. На цьому наголосив Папа Франциск перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 19 березня 2017 р., коментуючи розповідь святого євангелиста Івана про зустріч Ісуса із самарійською жінкою при криниці.
Святіший Отець зауважив, що ця зустріч відбулася в регіоні, розташованому між Юдеєю та Галилеєю, в якому мешкали люди, яких юдеї зневажали, однак, саме самаряни «були серед перших, хто прийняв християнську проповідь апостолів». І в той час, як учні пішли до села придбати чогось поїсти, Ісус залишився при криниці і просить напитися в жінки, що прийшла набрати води. З цього й почалася розмова: «Ти – Юдей, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» – сказала вона, на що Спаситель відповів: «Якби ти знала, хто я і який дар маю для тебе, то це ти б просила у мене, і я дав би тобі “живу воду”, яка втамовує будь-яку спрагу та стає невичерпним джерелом у серці того, хто її п’є».
«Ходити до криниці та черпати воду важко й нудно, – сказав Папа, – тож мати доступне струменіюче джерело – це щось прекрасного! Але Ісус говорить про іншу воду. І коли жінка зрозуміла, що чоловік, з яким вона розмовляє – пророк, то звіряється Йому про своє життя й ставить релігійні запитання. Її спрага любові й життя в повноті не була вгамована п’ятьма чоловіками, яких мала, більше того, вона зазнала розчарування й обману. Тому жінку вразила велика пошана, з якою Ісус до неї звертався, а коли заговорив про істинну віру, як взаємини з Богом-Отцем “в дусі та істині”, вона відчула, що цей чоловік може бути Месією».
Святіший Отець звернув увагу на те, що Ісус зрідка говорив, що Він – Месія, але саме цій жінці, що «вела невпорядкований спосіб життя», підтверджує це. І цю воду, яка «дарує вічне життя», вже було влито у наші серця під час Хрищення, коли Бог «перемінив нас і наповнив Своєю благодаттю». Але, за словами Наступника святого Петра, може трапитися так, що ми забуваємо про цей великий дар, применшивши його до біографічного факту. А забувши про «живу воду», починаємо шукати «криниці», які нездатні втамувати нашу спрагу. Отож, ця євангельська подія стосується також і нас:
«Ісус промовляє до нас, як до самарянки. Безперечно, ми вже Його знаємо, але може ще не зустріли Його особисто. Знаємо, ким є Ісус, але, можливо, ще особисто не зустріли Його, не розмовляли з Ним і не розпізнали в Ньому свого Спасителя. Цей час Чотиридесятниці – це слушна нагода, щоб наблизитися до Нього, зустрітися з Ним на молитві в діалозі від серця до серця, розмовляти з Ним, слухати Його. Це слушна нагода, щоб побачити Його обличчя в обличчі страждаючих братів і сестер», – сказав Папа, підсумовуючи:
«Таким чином зможемо оновити в собі благодать Хрищення, втамувати спрагу з джерела Божого слова та Його Святого Духа, й, отже, також відкрити радість того, що в щоденному житті станемо будівничими примирення й засобами миру. Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам постійно черпати з благодаті, припадати до тієї води, що витікає зі скелі – Христа Спасителя, щоб ми змогли з переконаністю визнавати свою віру та з радістю звіщати чудеса любові Бога, Який є милосердним і джерелом усілякого добра».
