Папа: Не ми визначаємо, хто є ближнім, а потребуючий впізнає його у милосерді

Що є справжнім обличчям любові? Відповідь на це запитання під час недільної зустрічі з римлянами й паломниками шукав Святіший Отець.

Не ми повинні визначати, хто є нашим ближнім, але людина, що перебуває в потребі, має розпізнати ближнього в нашій особі. На цьому наголосив Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 14 липня 2019 р., одну з найвідоміших євангельських притч – притчу про милосердного самарянина.

Хто є моїм ближнім?

Святіший Отець зауважив, що відповідаючи на запитання законовчителя про те, що є необхідним, аби успадкувати вічне життя, Ісус запрошує шукати відповідь у Писаннях, цитуючи заклик любити Бога всім серцем, а ближнього – як себе самого. Й оскільки в цей період існували різні бачення того, кого вважати «ближнім», книжник поставив Христові пряме запитання: «А хто є моїм ближнім?», на що Спаситель відповів притчею, яка, за словами Папи, «є парадигмою християнського життя».

Хто спроможний виконувати Божу волю?

Наступник святого Петра зазначив, що головним героєм цієї розповіді є самарянин, який під час подорожі натрапив на пограбованого й побитого розбійниками чоловіка, заопікувавшись ним. А як відомо, «юдеї зневажливо ставилися до самарян, вважаючи їх чужими для вибраного народу».

«Це не випадково, що Ісус обрав саме самарянина як позитивного героя притчі. В цей спосіб Він хоче перемогти упередження, показуючи, що також чужинець, також той, хто не пізнав істинного Бога і не вчащає до Його святині, спроможний поводитися згідно з Його волею, відчуваючи співчуття до потребуючого й допомагаючи йому всіма доступними засобами», – сказав Папа.

Який культ приємний Богові?

Далі Святіший Отець вказав на те, що тією самою дорогою раніше пройшли священик і левіт, чоловіки, відповідальні за культ. Вони пройшли повз бідолаху, правдоподібно, дбаючи про ритуальну чистоту, яку порушував контакт з кров’ю. «Вони протиставили людське правило, пов’язане з культом, великій заповіді Бога, Який прагне, насамперед, милосердя», – пояснив Папа, додаючи:

«Ісус, отже, пропонує як приклад самарянина, людину, що не мала віри! І ми можемо згадати чимало знайомих нам людей, може й агностиків, які роблять багато добра. Ісус ставить за приклад людину, що не була людиною віри. Цей чоловік, любивши ближнього, як самого себе, доводить, що любить Бога всім своїм серцем й усіма своїми силами, того Бога, якого не знав, виражаючи, водночас, справжню релігійність та цілковиту людяність».

Що є справжнім обличчям любові?

Розповівши притчу, Ісус звернувся до чоловіка, який запитував Його: «Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?». Цими словами, як зазначив Святіший Отець, Христос «перевертає з ніг на голову запитання співрозмовника та логіку всіх нас». Він дає зрозуміти, що не ми, на основі наших критеріїв, визначаємо хто є і хто не є ближнім, «але людина, яка перебуває в ситуації потребуючого, повинна розпізнати, хто є для неї ближнім», тобто, «хто вчинив над ним милосердя».

«Цей висновок вказує на те, що милосердя до людського життя, яке перебуває в стані потреби, є справжнім обличчям любові. Саме так стаємо справжніми учнями Ісуса та об’являється обличчя Отця», – сказав Папа, побажавши: «Нехай же Пречиста Діва Марія допоможе нам зрозуміти й, насамперед, дедалі більше жити нерозривним зв’язком між любов’ю до Бога, нашого Отця, та конкретною й великодушною любов’ю до наших братів і сестер, і нехай дасть нам благодать мати співчуття та зростати в співчутливості».

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

three + fourteen =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh