Світ потребує струсу людяністю, аби подолати байдужість, захистити найслабших і викорінюючи паростки експлуатації. Про це говорив Святіший Отець, зустрічаючись з інвалідами праці
Поширювати культуру та підходи, що зважатимуть на здоров’я працівників та їхню безпеку, щоденно підтримуючи тих, які отримали каліцтво чи інвалідність. Такі завдання виконує італійська Національна Асоціація осіб, що отримали каліцтво або інвалідність на роботі. Бути витривалими в здійсненні цієї місії її членів заохотив Папа Франциск, приймаючи їх у Ватикані в четвер, 20 вересня 2018 р., виявивши їм свою пошану, вдячність і близькість:
«Ті, хто пережив на роботі нещасні випадки з постійними та ослаблюючими наслідками, живуть в ситуації особливих страждань, особливо тоді, коли каліцтво стає на заваді подальшій праці, щоб могти забезпечувати себе і своїх найдорожчих так, як вони робили це раніше. Всім їм, – сказав Святіший Отець, – висловлюю свою близькість. Бог утішає страждаючих, бо й Сам страждав, та стає близьким у кожній ситуації нужденності та впокорення».
Щоб не забракло солідарності
Глава Католицької Церкви закликає до дієвої солідарності з тими, хто постраждав від нещасних випадків у праці, але також до їхніх родин, що так само потребують підтримки. В цьому контексті прозвучала пересторога для влади: «Брак ресурсів, який справедливо хвилює уряди, не може відбиватися на таких делікатних сферах, як ця, бо врізання видатків повинні стосуватися марнотратства, але ніколи не слід урізати солідарність».
Солідарність і субсидіарність
Поєднання солідарності зі субсидірністю, яка є її доповненням, представляє стиль асоціації в її щоденних стараннях, і саме це Папа називає незамінним, адже кожен повинен мати можливість зробити свій внесок у спільне добро. «Соціальне вчення Церкви, – сказав він, – яким закликаю вас завжди надихатися, постійно наголошує на цій рівновазі між солідарністю та субсидіарністю. Її слід шукати та творити за будь-яких обставин і в кожному суспільному середовищі, аби, з одного боку, ніколи не забракло солідарності, але і іншого – не обмежувалося нею, перетворюючи в пасивного того, хто ще може зробити важливий внесок у світ праці».
Людина – не товар
Саме такий спосіб, якого навчає Церква, допомагає також долати рівнозначність між працею та продуктивністю, повертаючи робітникам гідність і цінність, та, насамперед, захищаючи найслабших. «Стиль субсидіарності, про який я щойно згадував, – сказав Святіший Отець, – допомагає всьому громадянському суспільству долати підступне та шкідливе прирівнювання праці до продуктивності, що веде до вимірювання цінності особи на основі якості благ чи багатства, які вона виробляє, применшуючи її до гвинтика системи та знецінюючи її особливості та особисті якості».
«Цей хворобливий погляд містить в собі паростки експлуатації та підпорядкування та ґрунтується на утилітаристському баченні людської особи», – зауважив Глава Католицької Церкви, наголошуючи: «Наш світ потребує струсу людяністю, що спонукає розплющити очі та побачити, що той, хто стоїть перед нами, не є товаром, але людською особою, братом у людській природі».
Від культури праці залежить демократія
Папа заохотив співрозмовників чувати над впровадженням в життя приписів, які стосуються безпеки на місцях праці, наголошуючи на тому, що разом з культурою праці та безпеки на карті стоїть суть самої ж демократії, яка ґрунтується на пошані та захисті життя кожної людини. Існує потреба як в адекватному законодавстві, так і в глибокому суспільному усвідомленні, без якого, за його словами, закони залишатимуться мертвим текстом.
