Звертаючись до учасників 1-го Міжнародного конгресу душпастирства літніх людей, Святіший Отець наголосив на необхідності змінити ставлення до похилих віком, які покликані разом з іншими поколіннями брати учать у задумі Божої Любові.
У п’ятницю 31 січня 2020 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників 1-го Міжнародного конгресу душпастирства літніх людей, що проходив у Римі від 29 до 31 січня 2020 р. на тему «Багатство років».
Посилаючись на тему заходу, організованого Дикастерією в справах мирян, сім’ї та захисту життя, Святіший Отець зазначив, що «багатство років» є цінним скарбом, «бо життя – це цінний дар і коли воно є довгим, то це привілей як для себе самих, так і для інших».
Новий виклик: зростаюча кількість літніх людей
Папа вказав на демографічну кризу та старіння населення світу, зазначаючи, що присутність великої кількості похилих віком осіб не є звичним явищем для багатьох країн. Крім того, саме поняття старості інтерпретується по-різному: для декого старість наступає, коли людину починають покидати сили, вона хворіє й потребує допомоги; для інших старість пов’язана з виходом на пенсію. В цьому контексті виникає питання про те, який сенс має цей період життя.
Наступник святого Петра зазначив, що проведення Міжнародного конгресу душпастирства літніх людей – це відповідь Церкви на проблему байдужості й відкинення суспільством літніх людей. Він висловив побажання, аби цей захід став початком шляху душпастирського осмислення та зміни ставлення до літніх людей в сім’ї та в громадах.
Довголіття – це благословення
«Згідно з Біблією, довголіття – це благословення, – зазначив Вселенський Архиєрей. – Воно ставить нас перед обличчям нашої слабкості, взаємної залежності, наших сімейних та спільнотних зв’язків і, насамперед, нашого Божого синівства. Даруючи старість, Бог Отець дає час для того, щоб поглибити Його пізнання, стосунки з Ним, щоб більше ввійти в Його серце й довіритись Йому. Це час для того, аби приготуватися до того, аби остаточно, із синівським довір’ям віддати в Його руки нашого духа». Папа додав, що старість – це також час плідності. Вказуючи на приклад таких біблійних персонажів як Сара й Авраам, Єлизавета й Захарія, він зазначив, що в будь-якому віці людина може стати знаряддям в історії спасіння.
Говорити не тільки в минулому часі
Церква, за словами Святішого Отця, є місцем, де різні покоління покликані спільно брати учать у плані Божої Любові, обмінюючись дарами Святого Духа. Це спонукає нас змінювати уявлення про старість і використовувати інші часові форми, коли мова йде про похилих віком: не потрібно говорити тільки в минулому часі, але й у теперішньому та майбутньому. «Господь може й хоче писати з ними також нові сторінки, – наголосив Папа, – сторінки святості, служіння, молитви!»
“Пророцтво літніх людей здійснюється тоді, коли світло Євангелія повністю входить в їхнє життя.”
– наголосив Єпископ Риму, вказуючи на приклад пророків Симеона й Анни, які беруть на руки новонародженого Христа й звіщають революцію ніжності. Папа закликав учасників конгресу звіщати Добру Новину літнім людям, насамперед тим, які страждають від самотності.
Привілейовані свідки Божої любові
Святіший Отець наголосив, що в сучасному секуляризованому суспільстві, в якому батьки не мають християнського виховання і тому не можуть передати віру своїм дітям, це завдання можуть брати на себе бабусі й дідусі. Тому їх потрібно залучати до євангелізації, дозволяючи бути «привілейованими свідками вірної Божої любові».
