«Нехай же життя кожного з вас, і тих, хто безпосередньо позначений хворобою Гантінґтона, і тих, які щоденно ангажуються у те, щоб розділити біль і труднощі хворих, зможе стати живим свідченням надії, дарованої нам Христом», – з таким побажанням Папа Франциск звернувся до хворих, їхніх родичів, медперсоналу та вчених, зустрічаючись з ними у четвер, 18 травня 2017 р., в залі Павла VI у Ватикані.
Хвороба Гантінґтона – це рідкісна генетична недуга, яка вражає нервову систему. Її симптоми, такі як мимовільні та неконтрольовані рухи, когнітивні та психічні розлади, спричиняються до сорому та таврування з боку суспільного загалу, прирікаючи хворих на самотність, у той час як досі не існує засобів лікування.
Саме з метою надати розголосу трагедії цих людей і подолати прихованість цієї недуги, численні хворі з усього світу, зокрема, з Латинської Америки, де вона найпоширеніша, прибули до Ватикану, разом з родичами та вченими, які досліджують цю спадкову генетичну хворобу. Зустріч з Папою Римським є чи не першою зустріччю з лідером світового рівня, присвяченою проблемам цих хворих, покликаною наголосити на тому, що вони не повинні зазнавати додаткових страждань, спричинених самотністю й пересудами.
«Я знаю, що чимало з вас мусили здійснили дуже довгу й нелегку подорож, аби сьогодні тут бути. Дякую вам та радію вашою присутністю», – сказав Святіший Отець, відзначуючи, що надто тривалий час «побоювання й труднощі, якими позначене життя людей, уражених Гантінґтоном, створили навколо них хибне розуміння, бар’єри, справжні та властиві прояви маргіналізації».
«Сьогодні ми, натомість, зібралися тут, бо хочемо сказати самим собі та всьому світові: “БІЛЬШЕ НІКОЛИ НЕ ПРИХОВАНА!”. І мова не йде просто про гасло, але про заанґажування, дійовими учасниками якого всі повинні стати. Сила й переконливість, з якими ми промовляємо ці слова, походять саме з того, чого нас навчив Ісус», – підкреслив Папа, пояснюючи, що під час Свого служіння Спаситель зустрічав чимало хворих, беручи на Себе їхні страждання та розбиваючи стіни таврування й виключення, які «не давали багатьом з них відчувати пошану та любов».
Святіший Отець звернув увагу на те, що хвороба «ніколи не була для Ісуса перешкодою для того, щоб зустріти людину». Христос навчив нас, що «людська особа завжди є цінною, наділеною гідністю, яку ніщо й ніхто не може скасувати, навіть недуга». Слабкість не є злом, і хвороба, що є її проявом, «не може і не повинна спонукати нас забувати про те, що в Божих очах наша цінність завжди залишається неоціненною».
«Також і хвороба може бути нагодою для зустрічі, взаємоподілу, солідарності. Хворі, які зустрічали Ісуса, відроджувалися саме усвідомленням цього. Вони почувалися вислуханими, пошанованими, любленими. Тож нехай ніхто з вас не почувається самотнім, не почувається тягарем, не відчуває потреби ховатися. Ви цінні в Божих очах, цінні в очах Церкви!» – сказав Папа.
Звертаючись далі до родичів, Наступник святого Петра зауважив, що люди, які змагаються з недугою, добре знають, що «самотність і відчай неможливо подолати, якщо поруч немає людей», які самовіддано стають «супутниками в цій подорожі». «Заохочую і вас не почуватися самотніми, – додав він, – не піддаватися спокусі почуття сорому й провини. Родина – це упривілейоване місце життя та гідності й ви можете співпрацювати в будуванні мережі солідарності й допомоги».
Господнього благословення Святіший Отець побажав лікарям, медпрацівникам та волонтерам, які займаються дбанням про людей, уражених хворобою Гантінґтона, зазначаючи, що їхнє служіння є дуже цінним, оскільки завдяки ньому скріплюється надія хворих і їхніх родин. «До хвороби, – зауважив він, – часто додаються бідність, примусове відокремлення та загальне почуття загубленості й зневіри. Тому, діяльність товариств й різних національних асоціацій є життєво важливою. Ви є немовби руками, які Бог використовує для того, щоб сіяти надію. Ви є голосом, який ці люди мають для того, аби домагатися своїх прав!».
З окремим словом Глава Католицької Церкви звернувся до генетиків і вчених, які невтомно шукають засоби для лікування цієї хвороби. Він зазначив, що на їхню працю звернені погляди, обтяжені багатьма сподіваннями, а тому побажав Господнього благословення їхнім старанням. «Але заохочую вас прямувати до цієї мети за допомогою засобів, які не робитимуть вклад у так звану “культуру відходів”, яка, іноді, проникає також в світ наукових пошуків», – наголосив Папа, пояснюючи:
«Деякі напрямки досліджень, у дійсності, використовують людські ембріони, неухильно спричиняючись до їхньої загибелі. Але ми знаємо, що жодна ціль, навіть сама в собі благородна, як от прогнозована користь для науки, для інших людей чи для суспільства, не може виправдати знищення людських ембріонів».
«Браття і сестри, – підсумував Святіший Отець, – як бачите, ви є численною та вмотивованою спільнотою. Нехай же життя кожного з вас, як тих, що безпосередньо позначені хворобою Гантінґтона, так і тих, що кожного дня анґажуються, аби розділити біль і труднощі хворих, зможе бути живим свідченням надії, дарованої нам Христом. Також і через страждання проходить плідна дорога добра, якою можемо пройти разом».
Далі Папа проходив між рядами з хворими, особисто вітаючись з ними та благословляючи.