Чим більше священик наближається до людей, тим більше почуватиметься ближчим до Ісуса, й навпаки. На це звернув увагу Папа Франциск, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 2 липня 2017 р., євангельський уривок, в якому розповідалося про те, як Ісус навчав дванадцятьох апостолів перед їхньою першою місією галилейськими та юдейськими селами.
Святіший Отець вказав на те, що Спаситель підкреслює два аспекти, «суттєві в житті учня-місіонера». Першим є те, що «його зв’язок з Ісусом є сильнішим від будь-яких інших узів», а другий полягає в тому, що «місіонер несе не себе, а Ісуса, а через нього – любов Небесного Отця».
Ісус навчав: «Той, хто любить батька чи матір більше, ніж мене, той мене недостойний». «Любов батька, ніжність матері, солодка дружба між братами й сестрами, все це, хоч і є добрим та правильним, не може протиставлятися Христові. Не тому, що Він хоче, аби ми були безсердечними й невдячними, більше того, все зовсім навпаки; але тому, що стан учнівства вимагає пріоритетних стосунків з учителем», – пояснив Папа, додаючи:
«Це стосується кожного учня: мирянина, священика, єпископа, для яких ці стосунки – пріоритетні. Можливо, першим запитанням, яке ми повинні поставити християнинові, є наступне: Чи ти зустрічаєшся з Ісусом? Чи ти молишся до Ісуса?».
За словами Наступника святого Петра, той, хто живе цими узами любові й життя з Господом Ісусом, «стає Його представником», насамперед, «завдяки способові життя». Настільки, що Ісус, посилаючи учнів на місію, каже: «Хто приймає вас, той мене приймає, а той, хто мене приймає, приймає того, хто мене послав». А тому необхідно, щоб «люди могли відчути, що для цього учня Ісус дійсно є Господом, дійсно є центром його життя, всім у його житті».
«І не має значення, – підкреслив Єпископ Риму, – чи він, як і кожна людська особа, має свої обмеження та помилки, лише б мав смирення їх визнати, важливо, щоб він не мав нещирого серця, бо це – небезпечно. Я – християнин, Ісусів учень, священик, єпископ, і маю нещире серце? Ні, так не годиться! Не можна мати лукаве серце. Серце повинно бути простим, цілісним, чесним із собою та з ближніми. Дволикість не є християнською».
У цьому контексті Папа поділився досвідом священика, що є дуже важливим та полягає у прийнятті з боку вірного Божого люду, порівнюючи його до «склянки прохолодної води», про яку Ісус говорить в цьому євангельському уривкові. «У місії, – сказав він, – також існує взаємність: якщо ти все віддаєш Ісусові, люди розпізнають в тобі Господа; але це, одночасно, допомагає тобі щодня навертатися до Нього, оновлюватися та очищатися від компромісів і перемагати спокуси. Чим більше священик наближається до Божого люду, тим більше почуватиметься близьким до Ісуса, й чим більше священик наближається до Ісуса, тим більше почувається близьким до Божого люду».
«Пречиста Діва Марія особисто пересвідчилася в тому, що означає любити Ісуса, відрікаючись себе й надаючи нового значення родинним зв’язкам у світлі віри в Нього», – підсумував Святіший Отець, побажавши: «Нехай же вона Своїм материнським заступництвом допоможе нам бути свобідними та радісними місіонерами Євангелія».
