Що означає «бачити серцем», мати справжнє «співчуття», а не просто «жалість» перед обличчям людського болю. Цій темі Папа Франциск присвятив свою проповідь під час ранкової Святої Меси, яку він очолив у «Домі Святої Марти» у вівторок 19 вересня 2017 р.
Коментуючи уривок з Євангелії від Луки (7, 11-17) про зустріч Ісуса з вдовою з Наїна, Святіший Отець зосередив увагу на темі християнського ставлення до страждання бідних і маргіналізованих.
На початку проповіді Папа зазначив, що Ісус, перебуваючи з учнями серед великого натовпу, «зумів побачити людину», «вдову, яка збиралася поховати свого єдиного сина». Він підкреслив, що у Старому Завіті найбіднішими людьми були вдови, сироти, приїжджі та чужинці. У Святому Письмі знаходимо багато настанов щодо турботи про цих осіб, оскільки вдова є самотньою; сирота потребує допомоги, щоб знайти своє місце у суспільстві; а коли мова йде про чужинця чи мігранта, то завжди пригадується єгипетська неволя. За словами Святішого Отця, нагадування про це часто знаходимо у книзі Второзаконня, у книзі Левіта, про це говорять також заповіді. Здається, що саме вони – вдови, сироти та чужинці – були найбіднішими, навіть біднішими від рабів.
Папа запросив присутніх звернути увагу на спостережливість Ісуса Христа, який «вміє бачити деталі»: там був великий натовп, але Він «дивиться серцем». Далі проповідник застановився над значенням трьох словосполучень з євангельського уривку, які за його словами, допомагають нам краще зрозуміти вчинок Христа.
Перше словосполучення – це «Він співчував». Співчуття, за словами Папи, це почуття, що торкається нашого серця, всього нашого єства. Воно не означає просто «жаліти», а «співстраждати». І Христос «співстраждає з вдовою та із сиротою».
Святіший Отець зауважив, що тієї хвилини Христос мав можливість промовляти до натовпу, який ішов за ним, але вдова та її мертвий син були для Нього важливіші, тому що Він «співчував».
Друге словосполучення, на яке звернув увагу проповідник, – це «Христос наблизився». Папа пояснив, що співчуття спонукало Христа підійти ближче. «Наближення є ознакою співчуття, – зазначив він, – Ми можемо бачити багато речей, але не наближатися. Можливо, нам навіть шкода когось, але наблизитися – це щось інше». Євангеліє, за словами Святішого Отця, подає нам ще одну деталь: Ісус сказав жінці «не плач». Папа зазначив, що, напевно, тоді Господь пригорнув її і доторкнувся до труни. «Потрібно наближатися й доторкатися до дійсності, – наголосив він. – Доторкатися, а не дивитися здалеку».
Третє словосполучення, за словами Папи Франциска, стосується поведінки Ісуса після того, як Він воскресив сина вдови: Христос повернув його матері.
Ісус робить чудеса, аби повернути, тобто поставити людей на їхнє місце. І це саме те, що Він зробив із відкупленням: Бог «змилосердився, наблизився до нас у Своєму Сині, і повернув нам гідність Божих дітей. Він наново створив усіх нас».
Наступник Святого Петра закликав християн наслідувати цей приклад. Він зазначив, що спостерігаючи за трагічними подіями по телевізору, чи читаючи про них на сторінках газет, недостатньо тільки казати: «Бідні люди!», а потім займатися своїми справами. Це не по-християнськи. Проповідник наголосив, що потрібно робити іспит сумління, запитуючи себе, чи ми дійсно здатні співчувати, чи трагічні події, які ми бачимо у ЗМІ, торкаються нашого єства.
І якщо усвідомлюємо, що нам бракує співчуття, то потрібно просити в Бога цієї благодаті.
Святіший Отець закликав також замислитися, чи ми здатні наблизитися до потребуючих людей, а чи ми виправдовуємося тим, що «хтось має поганий запах». Він додав також, що кожен християнин – через молитву та своєю працею – повинен допомагати страждаючим людям, повернутися до суспільства, до сімейного життя, до праці, до нормального повсякденного життя.
На завершення Святіший Отець заохотив вірних не забувати про ці три слова: співчувати, наближатися і повертати, та молитися, щоб «Господь дав нам благодать співчуття до великої кількості страждаючих людей, дав нам ласку наближення до них і благодать провадити їх до гідності, якої Бог хоче для них».
