«Лише тоді, коли наші дідусі й бабусі будуть відважними у мріях, а наша молодь пророкуватиме про великі речі, наша Батьківщина зможе залишатися вільною», – таке ствердження, у світлі пророцтва старозавітного пророка Йоіла, знаходимо у посланні, яке Папа Франциск надіслав на ім’я Президента Єпископської Конференції Аргентини Хосе Марії Аранседо напередодні 200-річчя Незалежності країни, що відзначається 9 липня 2016 року.
«Напередодні відзначення Двохсотріччя Незалежності хочу передати щиросердечні вітання тобі, співбратам-єпископам, державній владі та всьому аргентинському народові. Бажаю, щоб ці відзначення вчинили нас сильнішими на дорозі, розпочатій нашими предками двісті років тому. Разом з цими побажаннями, запевняю всім аргентинцям мою духовну близькість та молитву», – пише Святіший Отець.
Особливу згадку колишній архиєпископ аргентинської столиці приберіг для всіх, що страждають – хворих, нужденних, в’язнів, самотніх, безробітних, жертв торгівлі людьми, визискувань та зловживань, називаючи їх «найбільш пораненими синами й доньками батьківщини». Він також зазначив, що ці відзначення не обмежуються лише країною, але поширюються на «Велику Батьківщину», тобто, на всю Латинську Америку, за яку закликав молитися, аби «Господь її оберігав, вчинив більш сильною, братерською та захистив від будь-яких проявів колонізації».
«На основі цих двохсот років від нас вимагається далі прямувати вперед, звернути свій погляд у майбутнє», – пише Папа, вказуючи на дві суспільні категорії, від яких залежить успішність цього шляху. Ними, за його словами, є похилі віком та молодь:
«У похилих віком, у тих, які є хранителями історичної пам’яті, прошу, аби подолавши оту “культуру відкинення”, яку нам нав’язують на світовому рівні, вони мали відвагу мріяти. Ми потребуємо їхніх мрій, які є джерелом натхнення. Молодь же прошу не дати скувати своє життя бюрократичною інертністю, яка здатна похоронити численні пропозиції задля нестачі мрійливості та героїзму».
Висловивши своє переконання в тому, що «наша батьківщина» має необхідність оживити пророцтво Йоіла, який писав до Вибраного народу: «Ваші сини й ваші дочки будуть пророкувати, вашим старим сни будуть снитись», Святіший Отець ствердив: «Лише тоді, коли наші дідусі й бабусі будуть відважними у мріях, а наша молодь пророкуватиме про великі речі, наша Батьківщина зможе залишатися вільною. Ми потребуємо похилих віком, які мріють та дають поштовх, та молоді, натхненої цими мріями, яка мчиться вперед з креативністю, притаманною пророцтву».
