Всі церковні закони мають за основний принцип salus animarum, тобто – спасіння душі. На цьому наголосив Глава Католицької Церкви, зустрівшись з учасниками формаційного курсу для єпископів на тему змін у процесі визнання недійсності подружжя, що 17-19 листопада проходив у Римі, в приміщеннях організатора – одного із трьох найвищих трибуналів Апостольської Столиці, який є компетентним, зокрема, у подружніх справах. У курсі взяли участь єпископи з усього світу, які представляли також й різні Церкви свого права. Від УГКЦ прибув з далекої Канади Преосв. Владика Кен Новаківський, Єпарх Нью-Вестмінстерський. Папа Франциск прибув на зустріч до учасників цього формаційного курсу у п’ятницю ввечері, 18 листопада 2016 р.
На початку своєї промови він наголосив, що присутність так чисельних представників різних єпископатів свідчить про те, що єпископи, незважаючи на те, що силою єпископських свячень стають учителями у вірі, також потребують постійного осучаснення в різних галузях, які заторкують духовні проблеми їхніх вірних. Як зазначив Папа, влада навчати тісно пов’язана із обов’язком-правом освячувати та управляти. Через ці три функції проявляється душпастирське служіння єпископа, що ґрунтується на бажанні Христі, на підтримці Святого Духа та скероване на втілення послання Ісуса. Інкультурація Євангелія основується на принципі, який полягає у вірності звіщенню Доброї Новини про Спасителя, його розумінні та перекладі продовж віків.
Святіший Отець пригадав також, що його попередник, блаженний Папа Павло VI закликав євангелізувати народи не у поверхневий спосіб, але спускаючись до конкретних ситуацій та осіб, тобто, виходячи від людської особи та повертаючись до стосунків між людиною та Богом. Саме уважність до людей є богословським та церковним приводом організації цього формаційного курсу для єпископів Католицької Церкви.
Далі Вселенський Архиєрей зазначив, що в першому Посланні Святого Апостола Петра знаходимо слова, на яких ґрунтується єпископський уряд: «Пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому; не для лихого зиску, а доброхіть і не як пануючі над вибраними, але бувши зразком для стада» (1 Пт. 5, 2-3). Це апостольське напоумлення проливає світло на всю місію єпископа, виявляючи його духовну владу як служіння задля спасіння людей. У такій перспективі слід подбати про те, щоб люди не мали труднощів ввійти в контакт із церковними трибуналами. Економічні та організаційні питання не можуть бути перешкодою для канонічної перевірки правосильності подружжя.
З огляду на здоровий зв’язок між справедливістю та милосердною любов’ю, закон Церкви повинен брати до уваги фундаментальний принцип спасіння людських душ. Тому, церковні трибунали покликані бути відчутним виявом дияконського служіння права задля досягнення цілі спасіння душ, що перевищує саме право та вказує на горизонт Божого милосердя. «У цій перспективі Церква завжди прямує, – мовив Папа, – як матір, яка приймає та любить, за прикладом Ісуса Доброго Самарянина». Церква Воплоченого Слова втілюється в сумні та сповнені терпіння дійсності людей, схиляється над бідними та тими, які далеко від церковної спільноти, або які самі себе вважають такими з причини подружжя, що зазнало поразки. «Однак, вони є і залишаються вщепленими в Христа через Хрищення. Тому, ми маємо велику відповідальність виконувати завдання, яке отримали від Ісуса, Божественного Пастиря, Лікаря та Судді душ, щоб ніколи не вважати їх чужими Христовому Тілу, яким є Церква», – звернувся до зібраних єпископів Святіший Отець, додавши, що кожен Пастир покликаний турбуватись про своїх вірних, з усією дбайливістю та милосердною любов’ю посвячуючись їхній болючій та неправильній реальності.
А на закінчення своєї промови Вселенський Архиєрей закликав зібраних єпископів молитовно просити Всевишнього, щоб Він допоміг Пастирям Вселенської Церкви та її Главі належно відповісти на волання про допомогу багатьох наших братів та сестер, які потребують дійти до правди щодо їхнього подружжя та їхнього життя.
