Чи наша віра є живою? Чи вона приносить плоди добрих діл, чи, може, є радше неплідною, більше мертвою, ніж живою? Поставити собі таке запитання Папа Франциск заохотив вірних, коментуючи перед проказуванням молитви «Ангел Господній» у неділю, 10 липня 2016 р., євангельську притчу про милосердного самарянина. За його словами, вона вказує нам на стиль життя, центром якого є не ми самі, але інші люди, яких зустрічаємо на своєму шляху, з їхніми труднощами та проблемами.
«Ближні становлять для нас виклик. І якщо вони нас не зворушують, то щось не працює належним чином, щось у нашому серці не є християнським», – зазначив Святіший Отець, пояснивши, що Ісус розповідає згадану притчу в контексті бесіди із книжником про подвійну заповідь любові: любити Бога всім серцем та ближнього, як себе самого. Випробовуючи Христа, законовчитель просить, аби Він пояснив, хто є ближнім. За словами Наступника святого Петра, також і ми можемо поставити собі таке запитання: хто є моїм ближнім і кого саме я повинен любити, як себе самого? Чи це родичі, співгромадяни, одновірці?
Ісус відповідає, пропонуючи історію подорожнього, якого пограбували розбійники, залишивши помирати на узбіччі. Тією дорогою спочатку проходили священик та левіт, які хоч і бачили пораненого чоловіка, то, однак, не зупинилися й попрямували далі. Наступним був мешканець Самарії, яких юдеї зневажали, як визнавців «неправильної» релігії, і саме він проявив співчуття до нещасного й надав йому не лише невідкладну допомогу, але й подбав про подальше лікування.
У цьому контексті Христос запитав законовчителя, хто з цих трьох, на його думку, був ближнім для бідолахи, який потрапив у руки розбійників. І той відповів: «Той, який виявив до нього співчуття». «Таким чином, Ісус повністю відкинув початковий підхід книжника, а також і наш: не слід каталогувати інших, аби визначити, хто з них є, а хто не є моїм ближнім. Це від мене залежить ставати чи не ставати ближнім, рішення за мною, від мене залежить, чи буду ближнім для особи, яку зустрічаю і яка потребує допомоги, також і тоді, коли вона є чужою чи навіть ворожою», – наголосив Папа.
Ісус підсумував цю розмову з книжником словами: «Іди і ти чини так само!». За словами Святішого Отця, Христос повторює цей «прекрасний урок» кожному з нас, закликаючи «ставати ближніми» для тих, кого бачимо в потребі. І мова йде про те, щоб «чинити добрі діла», а не лише промовляти «порожні слова». Адже саме завдяки добрим ділам, «які чинимо ближньому з любов’ю та радістю», наша віра «проростає та приносить плід».
«Запитаймо себе, і нехай кожен з нас відповість у своєму серці, чи наша віра є плідною? Чи наша віра виливається у добрі діла? Чи залишається, радше, неплідною, більше мертвою, ніж живою? Чи я стаю ближнім, чи просто проходжу мимо? Чи належу до тих, які сортують людей відповідно до власного вподобання? Дуже корисно, – сказав Папа, – ставити собі такі запитання, і робити це часто, тому що наприкінці будемо суджені на основі діл милосердя. І Господь може сказати нам: чи пам’ятаєш отой випадок на дорозі з Єрусалиму до Єрихону? Тим напівживим чоловіком був я. Пригадуєш? Ця голодна дитина – то був я. Пам’ятаєш? Тим мігрантом, якого чимало людей хочуть прогнати, був я. Самотні дідусі й бабусі, покинуті в домах для пересталілих – це я. Той самотній хворий у лікарні, якого ніхто не провідує – також я».
«Нехай же допоможе нам Пречиста Діва Марія ступати дорогою любові, великодушної любові до інших, дорогою доброго самарянина. Нехай же допоможе нам жити головною заповіддю, яку нам залишив Христос. Адже саме ця дорога веде до вічного життя», – наголосив Святіший Отець і розпочав проказування молитви «Ангел Господній».
Уділивши всім своє Апостольське благословення, перед тим, як привітати різні групи прочан, Наступник святого Петра скерував свою думку до людей моря: «Сьогодні, – сказав він, – відзначається Неділя моря на підтримку душпастирської опіки людей моря. Запевняю свою підтримку морякам та рибалкам у здійсненні їхньої праці, часто важкої та небезпечної, а також – капеланам і волонтерам в їхньому прецінному служінні. Нехай же над вами чуває Пречиста Діва Марія, Морська Зоря!».
