Під час Апостольської подорожі до Таїланду, 22 листопада 2019 р., Святіший Отець зустрівся з місцевим Єпископатом та членами Федерації Єпископських Конференції Азії.
«Радію, що можу бути з вами та розділити, хоч і коротко, ваші радощі та надії, ініціативи та мрії, як також ваші виклики, які ви долаєте як пастирі святого народу, вірного Богові. Дякую за ваше братнє прийняття», – цими словами розпочав свою промову Папа Франциск, зустрічаючись у п’ятницю, 22 листопада 2019 р., із єпископами Таїланду та членами Федерації Єпископських Конференції Азії (ФЄКА).
«Наша сьогоднішня зустріч, – продовжив він, – відбувається у санктуарії Блаженного Ніколаса Буркерда Кітбамрунґа, який посвятив своє життя євангелізації та катехизації, виховуючи учнів Господа, особливо тут у Таїланді, а також в одній частині В’єтнаму та на кордоні із Лаосом, та увінчав своє свідченням про Христа мучеництвом. Проведімо цю зустріч під його поглядом, щоб його приклад стимулював у нас велику ревність до євангелізації у всіх місцевих Церквах Азії та щоб ми могли бути дедалі більше учнями-місіонерами Господа; таким чином, Добра Новини зможе ширитись немов бальзам та аромат на цьому чудовому і великому континенті».
Загальна Асамблея 2020 ФЄКА
Далі Глава Католицької Церкви пригадав, що у 2020 році відзначатиметься 50-ліття заснування ФЄКА. Це буде чудовою нагодою для єпископів-членів Федерації відвідати ті санктуарії, що є місцями, які особливим чином пов’язані із місійними коренями Азії. Це, у свою чергу, дозволить щиро відкритися на майбутнє, яке слід творити та здійснювати, щоб і Церква, і суспільство в Азії отримали користь від спільного та оновленого євангельського імпульсу. «Закохані у Христа, здатні закохати у Нього інших та розділяти цю саму любов», – додав Папа.
Перед обличчям сучасних викликів
«Ви живете на мультикультурному та багаторелігійному континенті, наділеному великою красою та добробутом, але, водночас, випробуваному бідністю та експлуатацією, поширеними на різних рівнях. Швидкий технологічний прогрес може відкрити величезні можливості, аби полегшити життя, але також може спричинитись до зростання споживацтва та матеріалізму, зокрема, серед молоді. Ви несете на своїх плечах занепокоєння своїх людей, зіткнувшись з лихом наркотиків та торгівлею людьми, необхідністю зайнятися великою кількістю мігрантів та біженців, поганими умовами праці, експлуатацією праці, якої зазнають чимало людей, а також з економічною та соціальною нерівністю, що існує між багатими та бідними», – зазначив Вселенський Архієрей.
На його переконання, перед обличчям таких викликів, борячись та заступаючись за свій народ, пастирям Церкви необхідно пам’ятати про перших місіонерів, які відзначались мужністю, радістю та витривалістю, аби правильно оцінювати свою дійсність та завдання. «Ця пам’ять, перш усього, вчиняє нас вільними від переконання, що минулі часи були завжди сприятливішими або кращими для звіщення, і допомагає нам не замикатись у безплідних роздумах та дискусіях, які в результаті зосереджують нас на нас самих і замикають нас у собі, паралізуючи всі види діяльності», – наголосив Святіший Отець, заохочуючи брати приклад із святих, які не боялись долати різні труднощі свого часу, та скинути із себе все те, що «причепилося» до нас впродовж шляху та робить його важким.
Місійність на азійському континенті
За словами Папи, спостерігаючи за місіонерським шляхом на землях Азії, отримуємо повчання, яке випливає з впевненості у тому, що саме Святий Дух є першим, Хто йде вперед і кличе: Він приходить із першим місіонером та залишається з ним. Саме Святий Дух був Тим, Хто підтримував апостолів та інших місіонерів і спонукав їх до місійної діяльності на різних землях та серед різних культур. «Вони не шукали земель з гарантіями успіху; навпаки, їхня “гарантія” полягала у впевненості, що жодна людина та культура апріорі не є нездатними отримати зерно життя, щастя і, особливо, дружбу, що Господь бажає їм дати. Вони не чекали, коли культура стане відповідною або коли її буде легко пристосувати до Євангелія; навпаки, вони поринули у ті нові реалії, переконані у красі, носіями якої вони були», – додав Єпископ Риму, зазначаючи, що ці місіонери були мужніми, адже усвідомлювали, що Євангеліє – це дар, який потрібно засівати у серцях усіх людей: Добра Новина про спасіння є для всіх без винятку. Папа підкреслив, що місія, перше ніж діяльність, яку слід здійснювати, потребує погляду та чуття, яке потрібно вишколити; а це, у свою чергу, потребує батьківської та материнської турботи з боку пастирів-місіонерів.
Основи місії
Говорячи про основу місійної діяльності, Святіший Отець наголосив: «Одним з найкращих моментів євангелізації є усвідомлення того, що місія, яка довірена Церкві, полягає не лише у звіщенні Євангелія, але й у тому, щоб навчитися вірити в Євангеліє». За його словами, під час спокус ми, іноді, можемо звіщати Єванегеліє, але не вірити в нього. Тож слід «вчитися вірити в Євангеліє та дозволити, аби воно нас перемінило; полягає в тому, щоб жити і ходити у світлі Слова, Яке ми повинні звіщати».
За допомогою навернення-звіщення Церква входить у динаміку учнівства; а, очищена Господом, вона перемінюється у свідка з покликання. Церква, яка прямує вперед, без страху зійти зі шляху та зустрітись із життєвими труднощами людей, які їй довірені, здатна покірно відкритись на Господа і з Ним жити захоплення місійною пригодою. «Скільки ж ми повинні навчитися від вас, які в багатьох ваших країнах чи регіонах є меншістю, іноді, ігнорованою, такою, які ставлять перешкоди, переслідують, проте, не дозволяєте себе захопити чи заразити комплексом нижчості або жалем, що не відчуваєте себе визнаними», – промовив Папа до присутніх єпископів.
Місійність Церкви та служіння Пастирів
Цитуючи Апостольське Напоумлення Evangelii gaudium 267, він закликав: «Брати, об’єднані з Ісусом, шукаймо того, чого Він прагне, любімо те, що Він любить, і не біймось вчиняти Його пріоритети нашими пріоритетами. (…) Ваше зобов’язання сприяти євангельській плідності, звіщаючи керигму діями та словами в різних середовищах, в яких опиняються християни, є свідченням, яке залишає слід».
Місійна Церкви знає, що найкращим її словом є дозволити, щоб Слово Життя її перемінило, служачи іншим. Не ми з нашими стратегіями розвиваєм місію: Святий Дух є її головним діячем; саме Він спонукає та висилає нас ділитись з іншими нашим багатством віри, що зберігається у глиняних посудинах (пор. 2 Кор. 4, 7). Перемінені Святим Духом, місіонери можуть перемінити кожен куточок землі.
Духовність Пастиря
Далі Глава Католицької Церкви заохотив присутніх зростати у духовності, що відзначається всеохоплюючою любов’ю до Божого народу та розумінням його труднощів, його сильних сторін та слабкостей. Адже справжня місія є «любов’ю до Христа, але, водночас, і любов’ю до Його люду».
«Пам’ятаймо, що також і ми є частиною цього люду; не панами, а частиною цього люду, нас було обрано слугами, а не господарями чи панами. Це означає, що ми повинні бути поряд із тими, кому служимо з терпеливістю і добротою, прислухаючи до них, шануючи їхню гідність, завжди підбадьорюючи і цінуючи їхні апостольські ініціативи. Не втрачаймо з поля зору той факт, що багато ваших земель були євангелізовані мирянами», – наголосив Вселенський Архієрей.
Близькість та відкритість до пресвітерів
На закінчення Папа пригадав єпископам про обов’язок бути близькими та відкритими до своїх священиків, які є найближчими їхніми співробітниками у Христовому винограднику. «Будьте їм близькими, прислухайтесь до них, намагайтеся підтримувати їх у всіх ситуаціях, з якими вони стикаються, особливо, коли ви бачите їх зневіреними чи байдужими, що є найгіршою із спокус диявола. Коли бачите знеохочення та байдужість. І чиніть це не як судді, а як батьки, не як менеджери, які ними користуються, а як справжні старші брати. Творіть атмосферу довіри, що сприяє щирому та відритому діалогові, шукаючи та просячи благодаті такої ж терпеливості, яку Господь має до кожного із нас», – підсумував Святіший Отець.
Після зустрічі з єпископами Папа Франциск також провів приватну зустріч зі співбратами-єзуїтами, які служать у Таїланді.
