На невідкладну необхідність зміцнення зв’язків між окремими особами та між державами «в цей період недовіри» вказав Папа Франциск, приймаючи делегацію парламентарів з Монако, нагадуючи про відповідальність кожного за майбутнє.
Щоб переосмислити нашу спільну долю та будувати її, мусимо усвідомити свою відповідальність і ступити на шлях миру з собою самими, з іншими та зі створеним світом. На це звернув увагу Папа Франциск, приймаючи у суботу, 2 лютого 2019 р., 24 депутатів Національної Ради Монако – однопалатного парламенту цього князівства. Група парламентарів разом зі своїм архиєпископом прибула до Ватикану, щоб ознайомитися з діяльністю Святого Престолу.
Наша відповідальність – велика
Посилаючись на своє цьогорічне послання з нагоди Дня миру, присвячене темі доброї політики, Глава Католицької Церкви закликав монакських депутатів «спільно і невтомно трудитися на користь спільного блага». Він побажав їм, аби в їхньому серці завжди перебувало прагнення сприяти майбутньому кожного громадянина, «у фундаментальній пошані до цінностей», якими є гідність людей і кожного людського життя. Сьогодні до цих викликів додаються кліматичні зміни, «наслідки яких несуть загрозу мешканцям приморських регіонів, що часто перебувають у непевному становищі».
«Від щирого серця бажаю, аби й поза межами конкретної і необхідної допомоги, яка надається, кожна ініціатива була немовби закваскою надії, щоби викликати наставлення довіри до майбутнього і до іншої людини, хто б це не був. Наша відповідальність – велика, особливо щодо молоді, щоб вони зустрічали в нас дорослих, які викликають довіру та заохочують розвивати таланти, даючи змогу також і їм спільно трудитися на користь спільного блага своєї країни та всього світу. В період зростаючого недовір’я та егоїзму, що іноді доходить до відкинення, невідкладним завданням є творити зв’язки між людьми та країнами, щоби в кожному зростало радісне відчуття власної відповідальності як мешканця світу, громадянина та активної дійової особи майбутнього», – сказав Святіший Отець, відзначивши у цьому контексті цінність міжнародних волонтерських програм та можливість «спиратися на основоположні цінності Князівства, натхнені Євангелієм та його посланням любові».
Переосмислити нашу спільну долю
Далі Папа Франциск послався на «далекоглядність» свого попередника святого Павла VI, який, виступаючи 1965 року під час Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку, звертав увагу на те, що існує необхідність «по-новому осмислити співжиття людства», адже в епоху «значного людського прогресу» виникла необхідність апелювати до моральної свідомості людини: «загроза походить не від прогресу й не від науки […] Справжня небезпека – в людині, яка стає власником дедалі могутніших засобів, здатних як до руїни, так і до ще більших здобутків», – перестерігав Папа Монтіні.
«Таким чином, – підсумував Святіший Отець Франциск, – щоб переосмислити нашу спільну долю та будувати її, ми повинні усвідомлювати нашу відповідальність та ступити на дорогу миру з собою самими, з іншими та зі створіння. Це і є політика миру, поширювати яку заохочую як кожного з вас, так і всіх разом в рамках дорученої вам високої місії».
