Чому рубль не можна було доводити до такого стану.
Тому що коли він в нинішньому стані – стані «плоского штопора», що починається економічна криза в Росії саморозвивається. А це дуже небезпечно, і навіть фатально при певних обставинах.
Втім, я ж недарма порівняв те, що відбувається сьогодні з рублем, з «плоским штопором», при якому літак знаходиться в більш горизонтальному положенні, але це не полегшує його вихід з штопора. Так і з рублем: начебто ще не все погано в економіці, але вийти з падіння все складніше і складніше.
Під час першої хвилі світової кризи в 2008-2009 роках соціологи зафіксували: у росіян криза асоціювався чітко і нерозривно з тим, що відбувалося з рублем. Поки він падав (з середини 2008 року до лютого 2009 року), росіяни відповідали, що криза є. Перестав рубль падати – все, і кризи, ніби як, не бувало. Хоча весь 2009 рік був кризовим, криза в головах і настроях була у багатьох тільки до лютого 2009 року.
Ось на це владі обов’язково треба було звернути увагу. Не звернули, схоже. Що зараз? – А зараз вже приблизно те ж саме: рубль падає, і криза є. Але якщо криза є, то і поведінка суб’єктів економіки стає відповідним: вклади знімаються, починають економити на певних витратах, інвестиції заморожуються, починається ріст неплатежів, попит на валюту стає ажіотажним, що призводить до ще більшого ослаблення рубля, зростання інфляції і т.п.
Це якраз те, що і можна назвати «саморозвиваючою кризою». Зараз ми вже перейшли якраз в такий стан.
Сучасна економіка – економіка настроїв. Настрій, на жаль, зіпсувалося.
І ще інформація для роздумів: у кризу 2008-2009 рр. рубль подешевшав на 58% (від 23,13 рублів за долар США станом на 16.07.2008 – до 36,43 рубля за станом на 19.02.2009).
У 2014 році рубль вже подешевшав на 38% (від
32,66 рублів за долар США станом на 01.01.2014 – до 45,19 рублів за долар США станом на 07.11.2014). Але в 2009 році на тому падінні все і закінчилося, а сьогодні все ще далеко не закінчилася.
Дописувач:
