У час Великого посту в лікувальних закладах Прикарпаття медичні капелани звершують Таїнство соборування. Про це детальніше – голова Комісії у справах душпастирства охорони здоров’я Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ о. Ярослав Рохман, який водночас є капеланом обласного клінічного центру паліативної допомоги.
– Насамперед, що таке Таїнство соборування? Хто і як його проводить і наскільки воно важливе?
– Таїнство соборування, чи єлопомазання, чи маслосвяття – це одне із семи Таїнств церкви Христової (і православної, і католицької), яке уділяється для хворої особи. Сто відсотків логічно, що в лікарні є хворі люди. Також сьогоднішні тенденції ведуть до того, що будь-які узалежнення – це також хвороба. І також психологічні хвороби, розлади різного ступеня – уділяється Таїнство соборування.
– Тобто, це не для здорових людей, а для хворих або узалежнених? Чому власне у часі Великого посту?
– Тому що час Великого посту – це час великої уваги до своєї душі, до своїх пристрастей, до своєї духовності. Тобто встати з гріха і йти в напрямку удосконалення в чеснотах. І Таїнство соборування уділяється також для оздоровлення душі і тіла. Перший компонент, який оздоровлюється в Таїнстві соборування, є власне душа.
– В який спосіб відбувається оздоровлення душі?
– Це є підняття з гріховного стану людини, тобто покаяння. Це також часто такі випадки, коли навіть у сповіді ми визнали якийсь гріх, він вже нам прощений, але тим не менше ми не можемо собі той гріх простити. Ми хочемо його в якийсь спосіб надолужити, часто не усвідомлюючи, що Бог уже пробачив той гріх, що Боже милосердя є більше, аніж наші будь-які справи, якими б ми хотіли подолати той гріх. Отже, Таїнство соборування спрямоване також на те, щоб допомогти нам пережити будь-який гріх, отримати благодать від Бога в повноті.
– Чи обов’язково повинно бути сім священиків для проведення соборування?
– В древній церкві Таїнство соборування уділялося сімома священиками, які читали сім Євангелій і сім молитов на оздоровлення. З плином часу з браком священства в Європі, і в Україні зокрема, особливо коли Церква була в підпіллі, було скорочено до трьох читань і навіть до одного. Тобто по парафіях практично використовується одне читання Євангелія і одна молитва на оздоровлення.
– Це по парафіях, а в лікувальних закладах?
– В лікарні це особливий час, особливий випадок. Збираємо зазвичай сім медичних капеланів і молимося повний чин Таїнства соборування – сім Євангелій і сім молитов на зцілення. Дуже також важливо, що ми стараємося читати ці молитви і Євангелія дуже повільно і виразно, щоб люди почули, в чому глибина того Таїнства. Ці Євангелія і молитви на зцілення починаються з того, що людина є в гріху. Пізніше іде розвиток подій – Євангеліє за Євангелієм, молитва за молитвою, коли людина отримує прощення тих гріхів і коли людина встає перед Богом і отримує зцілення. Бог не прийшов для того, щоб засудити людину, а щоб дарувати їй благодать. Тобто дозволити людині ввійти в глибину того Таїнства. Не залишати її один-на-один з хворобою чи навіть один-на-один з лікарем, а відкрити для людини світ духовності.
Одразу зазначу, що світ духовності і світ релігійності – це не тотожні поняття. Релігійність є компонентом духовності, але не навпаки. Духовність є значно ширша і значно більша. Духовність – це будь-які бажання людини відкриватися на щось надприроднє, шукати цього надприроднього, ставити перед собою якісь вищі цілі. Священик може показати критерії духовності. Наприклад, людина, яка захворіла тяжкою недугою, вважає, що ця недуга для неї є покаранням від Бога. Хоча у Святому письмі ми знаходимо дуже чіткий доказ. Юнак, сліпий від народження, питається Христа, чому він сліпий, хто згрішив – він чи його батьки. І Христос каже: ні він, ні його батьки. Але щоб збулося Слово Боже. Тобто таїнство хвороби оповите таким певним незнанням. І важливо нам ставити питання не чому людина хворіє, а для чого? Яка є моя відповідь Богові на хворобу? І тут власне капелан, приходячи до хворого, може сказати: ця хвороба не є для тебе покаранням, я є поруч тебе і я тобі допоможу піти шляхом цієї хвороби, прийняти цю хворобу і дати Богу і всім оточуючим гідну відповідь – бути для тебе підтримкою. Найперше в роботі капелана – це спілкування. А релігійний компонент, коли хворий допустить капелана у свою сферу духовності, це спільна молитва, це читання Святого Письма і як вершина – уділення Святих Таїнств.
– Як хворі люди сприймають Таїнство соборування?
– Людина під час молитви, яка триває приблизно годину часу, люди, які присутні у храмі, чи каплиці, чи медичній установі, вони переходять такий шлях своєї власної формації – від того стану, в якому вони прийшли, до повного освячення, щоби прийняти Святе Таїнство. Розуміти, що перша річ – то є Бог, який бажає зцілити людину. Друга річ – це є особа, яка має віру і бажання прийняти те Святе Таїнство.
Цьогоріч, вже третій рік поспіль, ми відвідуємо всі медичні заклади Івано-Франківська та цілої області і маємо дуже гарні, позитивні відгуки про те, що відбувається духовне зростання, взаємоповага та любов серед хворих і медичного персоналу.
