Основні відмінності воїнів-підпільників і реальних героїв

Почувши й прочитавши за останні кілька днів неймовірну кількість думок, байок, а дуже часто і конкретних наклепів про “Свободу”, не стримався і вирішив відповісти і “тролям”, тим, хто їм дає замовлення, а також всім всезнайкам-порадникам, які знають, що і хто має робити (самі, щоправда, з дивана не встають…). Отож. За моїми спостереженнями, з перших днів революції люди поділилися на три категорії:

Перша – ті, що вийшли на вулиці з метою діяти та боротись.

Друга – персонажі, які вийшли попровокувати (не безоплатно) або заробити на загальній справі якісь особисті політичні дивіденди.

Третя – т.зв. воїни-підпільники, порадники. Максимум, на який вони спромоглися фізично, – приїхати до Києва на день-два для фото-сесії. Решту часу вони проводять у соцмережах. Клянуть на чому світ стоїть “Свободу” зокрема й опозицію загалом. “Знають”, що потрібно зробити для перемоги, але тримають це в страшенній таємниці. Люблять публічність. Примазуються до всіх і кожного. Не вилазять з телеекранів, де максимум часу присвячують розповідям про свої героїчні вчинки. Мовляв, вони (як правило, політики-невдахи попередніх кампаній, нині позиціонують себе як “громадські активісти”) і лише вони роблять революцію, а інші, бачте, її “зливають”.

“Маски зірвано!” – кричить якийсь писака, настільки мужній, що підписується псевдонімом, боячись ім’я назвати. – “Революцію злити не дамо!”. Добре. Вилазь із хати, виходь до тих людей, яких ти поливаєш брудом, і допомагай їм боротися… А ні. Так не цікаво. “Свобода” побилася з Правим сектором”, “Свобода помирилася з Правим сектором”, “Свобода” захоплює ОДА”, “Свобода” звільняє ОДА”, “Свобода” “тітушків” звезла”. “Не дамо!!!”, “Не дозволимо!!!!”…

В мене два запитання. Що ви не дасте, сидячи вдома? Де ви всі? Проблема в тому, що більшість цих “громадських активістів”, “політико-журналістів” нічого не здатні зробити. Хіба нашкодити, облити брудом. Більше того, знаю, що робиться це все не безоплатно.

Тепер їхнє улюблене запитання: “Де “Свобода”? Товариство, та не чую я таких запитань ні в Києві, ні у Львові, в ОДА чи на інших барикадах. Приходьте на основні точки спротиву – побачите. Як це побачило більше 50 львів’ян, які в Києві, в палаці Свободи (колишній Жовтневий) написали заяви на вступ до партії.

З огляду на це закликаю всіх, хто дійсно вболіває за свою державу, вийти з підпілля, стати пліч-о-пліч і боротись. Іншому, ницому “воїнству” – нехай щастить. Час усе розставить по місцях…

Маркіян Лопачак.

Comments

0 comments

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

four × two =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh