Один день в Індії. Фото

Ольга Чередниченко — відомий тревел-журналіст і автор двадцяти легендарних «Помаранчевих путівників» — поділилася з Голос українською історією про свою подорож до Індії, та не простою — а детективною!

Один день в Індії: детективна зав'язка

Водій довгих три години віз мене по мальовничій звивистій дорозі
Один день в Індії: детективна зав'язка

Ми прямували в секретне місце, що причаїлося у тропічному лісі на березі Індійського океану, поблизу містечка Гокарна
Один день в Індії: детективна зав'язка

Дорогою нам зустрічалися храми, худі корови, села, жінки в яскравих сарі з ношами на голові, квітучі дерева і усміхнені песики

Дорога до загадкового місця

Спочатку все було дуже схоже на детективну історію на кшталт «Волхва» Джона Фаулза. Хоча там дія відбувалася в Греції, а мене чекала подорож Індією.

Водій довгих три години віз мене по мальовничій звивистій дорозі. Ми прямували в секретне місце, що причаїлося у тропічному лісі на березі Індійського океану, поблизу містечка Гокарна.

«Ось вона — дорога, яка веде в загадкове місце, — казала я собі. — Запам’ятовуй кожен міліметр, Оля. Можливо, потрапити сюди можна тільки раз у житті і лише за певного збігу обставин. Немов у Нарнію або Амбер».

Я їхала геть від тривог і турбот, назустріч довгоочікуваному відпочинку — аюрведичний готель SwaSwara. На санскриті «сва» означає власне «я», а «свара» перекладається як «звук». Ми живемо, не усвідомлюючи своє власне звучання буття, яке губиться в шумі повсякденного життя. Його можна почути лише тоді, коли все навколо стихає. Цього я і чекала від наступного тижня.

Один день в Індії: детективна зав'язка

Всього в SwaSwara 24 однакових вілли, виконаних у місцевому, конканському стилі. Одна їхня частина стоїть на березі озера, інша — біля басейну
Один день в Індії: детективна зав'язка

Вілла виявилася повноцінним будинком з величезною спальнею і внутрішнім двориком
Один день в Індії: детективна зав'язка

Здивування викликав душ і туалет (!) під відкритим небом, а ще — підозріла газета, склеєна скотчем…

Аюрведичний готель на березі Індійського океану

Як тільки величезні ворота SwaSwara відчинилися, я відчула, ніби турботливі руки понесли мене в царство спокою.

Мене напоїли свіжовичавленим соком екзотичних фруктів, розповіли про особливі правила цього чарівного місця та познайомили з милим песиком на ім’я Веда. Потім провели на віллу. Дорогою я слухала спів рідкісних птахів, вдихала аромат квітучих дерев. Саме такою я й уявляла собі свою подорож до Індії…

Вілла виявилася повноцінним будинком з величезною спальнею, внутрішнім двориком, де росте лемонграс (його листя, до речі, можна було заварювати разом з чаєм — дуже смачно і корисно), лужком, що веде до озера… одне слово, ідилія!

Здивування викликав душ і туалет (!) під відкритим небом, а ще — підозріла газета, склеєна скотчем. Таємниця її призначення відкрилася мені тільки через кілька днів. А на поличці у ванній — дуже дивна зубна паста червоного кольору…

Тут же мене попросили економити воду, запропонували користуватися спеціальними рушниками, що утримують вологу, і порадили не підгодовувати пухнастих мавпочок з чорними мордочками, щоб не змішувати два світи — людський і тваринний.

Ставало «все дивніше і дивніше», і я вирішила спуститися на вечерю, ближче до людей.

Один день в Індії: детективна зав'язка

Столики розташувалися прямо в тропічному саду. Все освітлювалося лише свічками, грала жива індійська музика
Один день в Індії: детективна зав'язка

Кожна страва була схожа на витвір мистецтва — не тільки за зовнішнім виглядом, але і за смаком
Один день в Індії: детективна зав'язка

Щойно прибувши до готелю, я уявила, що мені потрібно провести тут розслідування, пов’язане з персоналом цього готелю і його мешканцями. Але виявилося, що всі головні відкриття й експерименти під час цієї подорожі до Індії сталися всередині мене самої

Вечеря при свічках: початок детективної історії

Столики розташувалися прямо в тропічному саду. Все освітлювалося лише свічками, грала жива індійська музика.

Я злякалася того, скільки різних виделок і ножів лежить на столі, і хотіла уточнити в інтернеті, які для чого призначені. Але Wi-Fi не підключався, і це не випадково. SwaSwara пропонує своїм відвідувачам цифрову детокс-програму — «дорватися» до своїх повідомлень і соціальних мереж тут можна лише в бібліотеці. Спочатку це здається покаранням, потім — нагородою. До того ж приймати їжу рекомендується вдумливо і спокійно, не відволікаючись ні на що тлінне. Тільки так енергія їжі йде нам на користь.

Кожна страва була схожа на витвір мистецтва — не тільки за зовнішнім виглядом, але і за смаком. Зрозуміло, все це ще й шалено корисне — приготовлене з урахуванням всіх правил натуропатії та аюрведи.

Під час мого гастрономічного екстазу, викликаного салатом, викладеним у вигляді кумедної пики, мене хтось гукнув. Це була жінка років 55 у симпатичній білій піжамі.

«Мене звуть Регула, — сказала вона. — Я зі Швейцарії. Як і ви, я здійснюю подорож Індією на самоті. Але це ж так сумно — сидіти за столом одній, чи не так? Тому я познайомилася тут з такими ж одинаками, як ми, і запрошую вас до нашого столу».

Спочатку я засмутилася: мені не хотілося галасливих компаній. Але відмовлятися було неввічливо, тому я погодилася. І не дарма: я познайомилася з жінками з Німеччини, Австралії, Швейцарії, Фінляндії, Франції, Великої Британії, Шотландії та Мексики.

Кожну з них до Індії привело щось своє: хтось просто хотів відпочити, хтось — пройти харчову детокс-програму, хтось в один рік пережив розлучення, смерть друга і власні важкі хвороби.

Ми вечеряли і невимушено розмовляли, коли раптом я вперше подумала про те, що все це нагадує мені початок детективної історії. На перший погляд все спокійно та поблажливо. Головна героїня поступово знайомиться з місцем, персоналом і мешканцями. Вони розповідають їй свої історії. І раптом люди поступово починають зникати. Чи все раптом вивертається навиворіт і виявляється не тим, чим виглядало. Або де-небудь на дальній віллі живе підозрілий старий, який потихеньку поширює якесь таємне вчення.

Подальший діалог ніби підтвердив ідеї, які підкинула мені уява. «Я тут всього один вечір, але вже ніби відчуваю себе краще», — сказала я німкені, яка сиділа поруч зі мною. «О, я вам навіть заздрю, — загадково посміхнулася вона. — Ви тільки на самому початку, і на вас чекає ще безліч захоплюючих експериментів та неймовірних відкриттів. Я б хотіла пройти все це знову з самого початку».

Як реалізувалися мої очікування від подорожі до Індії, що мені довелося дослідити і виявити в межах своєї детективної історії і навіщо потрібна була заклеєна газета у ванній, читайте тут.

А ще ви дізнаєтеся, що відкрили мені індійські вчителі про практику йоги, чому я втекла з пляжу в перші півгодини і більше там не з’являлася, чому я розридалася біля столітнього дерева, коріння якого парять у повітрі, як проходили консультації з аюрведичними лікарями і чому взагалі варто виконувати детокс-програму.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

ten + 2 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh