«Думаю, що одна з найважніших справ – то плекання в молоді високих ідеалів. Виховання, яке даємо, повинно виробляти героїв, бодай так, щоби деякі з вихованих Церквою молодих ставали великими християнами».
«Можна і треба плекати великі ідеали: ідеал наукової праці, ідеал витривалої консеквентної й ідейної праці для родини й для народу, як хто хоче стати учителем молоді, виховником, провідником громади тощо. Але кожному із молодих треба, безумовно, бути добрим, а то і звершеним, великим християнином. До певної міри мусить молодь зрозуміти, що від того залежить успіх в осягненні інших ідеалів.
Усі інші ідеали життя, коли не є просвічені світлом християнської віри і Божої благодаті, легко викривляються і стаються виразом не тільки самолюбства, але не раз і грубого матеріального самолюбства. Під плащиком якоїсь ідеї може скриватися просте бажання вигідного і приємного життя.
Найвищі і найкращі патріотичні ідеали, коли сам патріотизм не є по-християнськи понятою любов?ю свого народу, може бути тільки матеріальним бажанням робити на патріотизмі якнайліпші інтереси».
Митрополит Андрей (Шептицький), «Про виховання»
