Першими з органів древніх водних хребетних до сухопутного способу життя адаптувалися очі і лише потім їх кінцівки. До такого висновку прийшли вчені США.
Свої висновки американські палеонтологи підкріплюють наступними фактами. Встановлено, що очі хребетних, які жили в древньому океані, поступово перемістилися з боків у верхню частину голови задовго до того, як ці види повністю перебралися для життя на землю і внаслідок цього відбулася трансформація їх кінцівок. При цьому, очі, крім свого переміщення по черепу, також значно збільшили свої розміри.
На думку вчених, подібне збільшення очей і зміна місця їх розташування дозволяло більш ефективно стежити за здобиччю, що знаходилася за межами водойми, де її вже стало не вистачати. Ті з тварин, які пройшли цей еволюційний шлях раніше інших, отримали суттєві переваги, як за життя у воді, так і при подальшому «перебазуванню» на сушу.
Одним з таких хребетних є древній Tiktaalik. Він має цілком певну схожість з нинішніми крокодилами і, як вважають палеонтологи, полював практично таким же чином. Його тіло було приховано у воді, а очі знаходилися над поверхнею і уважно відслідковували майбутню здобич.
